• Посилання скопійовано

Нерезидент компенсує втрати продукції: які облікові та податкові наслідки?

Підприємство експортує сільгосппродукцію. На термінал (для завантаження у транспортний засіб, який перевозитиме продукцію до нерезидента) доставлено 995 т. Згідно з договором, нерезидент оплачує саме цю кількість продукції. Однак під час завантаження виникають певні втрати. Відповідно, митна декларація оформлена на 993,3 т. Що робити з різницею (1,7 т) в бухгалтерському і податковому обліках?

Варіант 1. Продаж нерезиденту втраченої продукції

Втрачені 1,7 т продукції можна оформити як продаж нерезиденту на території України (адже митний кордон вони не перетнули). Продаж оформляється звичайною накладною або актом приймання-передачі.

В бухобліку така операція відображається проведеннями, притаманними для продажу на території України.

 

ПДВ

Така поставка вважається поставкою на території України. Відповідно, вона оподатковується ПДВ в загальному порядку (за ставкою, визначеною для відповідних товарів – 20% або 14%). Тобто датою оформлення відповідного документу слід оформити податкову накладну. Оскільки покупець не є резидентом України, то він не є платником ПДВ, і тому податкова накладна на таку операцію складається в порядку складання податкової накладної на неплатника ПДВ.

Але! Зазвичай оформленням експорту займається продавець (а не покупець - нерезидент). Відповідно, в експортній МД експортером фігурує саме продавець. А значить, у разі наявності певних втрат продукції під час її завантаження на митному терміналі, як правило, оформляється саме на продавця акт (довідка), в якій фіксується кількість втраченого зерна. У такому випадку можна застосувати варіант 2.

 

Варіант 2. Компенсація (відшкодування) збитків

Бухоблік

Кошти в оплату втраченої продукції, які сплачує нерезидент, можна розглядати також як компенсацію ним вартості такої продукції (але про це має бути окреме положення в ЗЕД-договорі). У такому разі підприємство таку продукцію не «продає» нерезиденту, а просто списує в своєму обліку.

В бухгалтерському обліку втрати продукції списують на інші витрати операційної діяльності проведенням: Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» – Кт 27.

Оцінюються такі втрати виходячи з первісної вартості продукції (пп. 5.7 Методичних рекомендацій №2, пп. 14 П(С)БО 9, пп. 20 П(С)БО 16).

Якщо такі втрати відшкодовуватиме нерезидент, то сільгосппідприємство відображає суму  заборгованості проводкою:

  • Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» – Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Якщо ж нерезидент компенсуватиме не лише собівартість (первісну вартість) втраченої продукції, а її вартість за цінами продажу (тобто з націнкою), то отримання компенсації в частині націнки можна розглядати як компенсацію втраченої вигоди. На суму націнки, яка компенсуватиметься нерезидентом, слід зробити проводку: Дт 375 – Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

 

ПДВ

Відповідно до пп. 185.1 ПКУ, об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів (послуг). При застосуванні варіанту 2 підприємство не здійснює поставки втраченої продукції нерезиденту. Тому операція з поставки відсутня, а отже, сума компенсації не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Однак втрачену продукції підприємство вже не зможе реалізувати чи використати іншим чином у своїй господарській діяльності. Отже, витрати на її виробництво (вирощування) вважатимуться такими, що не пов’язані з господарською діяльністю. А тому у періоді, коли буде оформлено акт про списання втраченої продукції, потрібно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ

Нагадаємо, що ПДВ слід нарахувати на вартість товарів та послуг, придбаних із ПДВ та використаних при виробництві (вирощуванні) втраченої продукції. Базою оподаткування буде вартість придбання відповідних товарів (послуг). А якщо зазначені товари були вироблені самостійно – звичайна ціна (пп. 189.1 ПКУ). Нарахування зазначених зобов’язань здійснюється шляхом оформлення зведеної податкової накладної, яку слід зареєструвати в ЄРПН у загальному порядку.

Олена Жураківська

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Нерезидент компенсує втрати продукції: які облікові та податкові наслідки?
    Підприємство експортує сільгосппродукцію. На термінал (для завантаження у транспортний засіб, який перевозитиме продукцію до нерезидента) доставлено 995 т. Згідно з договором, нерезидент оплачує саме цю кількість продукції. Однак під час завантаження виникають певні втрати. Відповідно, митна декларація оформлена на 993,3 т. Що робити з різницею (1,7 т) в бухгалтерському і податковому обліках?
    Сьогодні 10:1417
  • Продаж нерухомого майна юрособою: що в бухобліку?
    Юрособа продає будівлі фізособі. Передання майна має відбутися до 01.04.2025 р. Коли слід припинити нарахування амортизації на таке майно? Як відобразити операцію з його відчуження в бухобліку?
    10.03.20258394
  • Облік гуманітарної допомоги в іноземній валюті
    Як оприбуткувати та видати гуманітарну допомогу, отриману благодійним фондом від іноземного донора, якщо інвойс, акт передачі та ВМД номіновані в польських злотих?
    04.03.202538
  • Як у бухобліку ОСББ відобразити ремонт багатоквартирного будинку?
    ОСББ отримало кошти безповоротної фінансової допомоги від ДУ «Фонд енергоефективності» для ремонту будинку ОСББ та оплатило підряднику за виконання поточних ремонтних робіт цього будинку. Як відобразити це в бухобліку ОСББ?
    04.03.202547
  • Як відобразити повернення авансу від нерезидента в бухгалтерському та податковому обліках?
    Підприємство (підрядник) уклало з нерезидентом (замовником) контракт на виконання електромонтажних робіт. За цим контрактом було отримано аванс, на який зареєстровано ПН. Однак, згодом було підписано додаткову угоду про розірвання контракту, згідно з якою аванс повернено замовнику. Дата додаткової угоди та дата повернення авансу різняться. Як правильно скласти РК? На яку дату? За яким курсом? Які особливості бухгалтерського та податкового обліків?
    04.03.2025492