• Посилання скопійовано

Як оподатковується безоплатна передача ОЗ між держпідприємствами?

Держпідприємство за рішенням органу місцевого самоврядування планує безоплатно передати ОЗ з частковим зносом іншому державному суб'єкту господарювання, обоє платники ПДВ та податку на прибуток. При придбанні цих ОЗ ПДВ було віднесено до податкового кредиту. Які виникають податкові зобов'язання з ПДВ при такій передачі? Який вплив матиме ця операція на податок на прибуток? Які бухгалтерські проведення потрібно зробити?

Податок на додану вартість

Особливості оподаткування ПДВ в ситуації, схожій до даної, ми детально розглядали тут.

Зараз скажемо тільки тезисно.

На наш погляд, дана ситуації підпадає під звільнення від оподаткування згідно з пп. 197.1.16 ПКУ. Для того, щоб скористатися цією пільгою, повинні виконуватися такі умови:

  1. один платник ПДВ передає товари (об’єкти) іншому платнику ПДВ;
  2. товари (об’єкти) передаються безоплатно;
  3. отримувач безоплатного має бути державної чи комунальної власності;
  4. товари (об’єкти) передаються за рішенням одного з цих органів, прийнятим у межах їх повноважень – КМУ, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Платник ПДВ, який безоплатно передає майно державному підприємству і користується пільгою за пп. 197.1.16 ПКУ, повинен ще нараховувати компенсуючі ПДВ за пп. 198.5 і ст. 199 ПКУ. Про цей аспект можна почитати тут, тут.

 

Бухгалтерський облік

Про бухгалтерський облік при безоплатній передачі ми детально писали тут (див. бухгалтерські проведеня в таблиці).

Таблиця

Бухгалтерський облік безоплатної передачі ОЗ (цифри умовні)


з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн

Д-т

К-т

1.

Передано ОЗ безоплатно іншому підприємству:
— на суму нарахованого зносу;

131

105

80 000

2.

— на залишкову вартість;

976

105

50 000

3.

— нараховано компенсуюче ПЗ з ПДВ

976

641

10 000

Але бухоблік буде дещо іншим, якщо передаються об’єкти ОЗ (див. пп. 2 розд. ІІІ Положення №1213):

  • збудовані, придбані, реконструйовані, модернізовані тощо за рахунок цільового фінансування;
  • дооцінені;
  • отримано підприємством понад розмір статутного капіталу і їх вартість відображено на субрахунку 425;
  • збудовані, придбані, реконструйовані, модернізовані тощо за рахунок фонду розвитку виробництва (у межах залишку відповідного фонду – на субрахунку 426);
  • і прийнято рішення про зменшення статутного капіталу підприємства внаслідок передачі активів.

Бухоблік для цих ситуацій описано в пп. 2 розд. ІІІ Положення №1213.

 

Податок на прибуток

«Амортизаційна» різниця

Якщо підприємство, яке безоплатно передає ОЗ, коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці з розд. ІІІ ПКУ, то в розглядуваній ситуації воно в загальному порядку застосує «амортизаційну» різниці за ст. 138 ПКУ, тобто, збільшить фінрезультат до оподаткування на залишкову вартість ОЗ за даними бухобліку і зменшить фінрезультат до оподаткування на залишку вартість за даними податкового обліку.

 

Різниця на пп. 140.5.10 ПКУ

Окрім того, таке підприємство може застосувати податкову різницю за пп. 140.5.10 ПКУ, якщо виконуватимуться умови застосування цієї різниці. Ми детально писали про застосування цієї різниці тут.

Згідно з цією різницею фінрезультат до оподаткування підприємства, яке безоплатно передає ОЗ, збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), серед іншого, платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування).

В розглядуваній ситуації ОЗ передається платнику податку на прибуток. Але чи є такий платник пов’язаною особою?

 

Пов’язані особи

Поняття пов’язаних осіб наведено в пп. 14.1.159 ПКУ.

Пов’язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням наведених в цьому підпункті критеріїв.

В розглядуваній ситуації обоє підприємства є державними.

Проаналізуємо, чи є державні підприємства пов'язаними особами, спираючись на наведену норму ПКУ.

Ключовим для відповіді є останній абзац підпункту 14.1.159 ПКУ, який прямо встановлює:

«Пряма або опосередкована участь держави в юридичних особах не є підставою для визнання таких юридичних осіб пов'язаними. Такі платники податків можуть бути визнані пов'язаними з інших підстав, передбачених цим підпунктом.»

Тобто, сам факт, що обидва підприємства є державними (тобто держава є їх власником), не робить їх автоматично пов'язаними особами. Вони можуть бути визнані пов'язаними тільки при наявності інших підстав, передбачених пп. 14.1.159 ПКУ, наприклад:

  • якщо одноособові виконавчі органи цих підприємств призначені за рішенням одного і того ж органу
  • якщо повноваження одноособового виконавчого органу здійснює одна і та ж особа
  • якщо принаймні 50% складу колегіального виконавчого органу складають одні й ті самі особи
  • інші підстави, перелічені в пп. 14.1.159 ПКУ.

Також контролюючий орган у судовому порядку може довести пов'язаність на основі фактичного контролю за бізнес-рішеннями.

Тому для остаточної відповіді потрібна додаткова інформація про структуру управління цими підприємствами, їх підпорядкованість та інші фактичні обставини їх діяльності.

Якщо ці підприємства визнають пов’язаними.

В такому разі для того, щоб застосувати різницю за пп. 140.5.10 ПКУ, потрібно дотриматися ще таких умов:

  1. підприємство-отримувач у минулому році задекларували від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток;
  2. підприємство, яке надавало ОЗ, зменшило фінрезультат до оподаткування на суму безоплатно наданих ОЗ.

Друга умова виконується, адже підприємство, яке передає ОЗ, відносить залишкову вартість до складу витрат.

Якщо ж буде виконана і друга умова, то в такому разі підприємство, що безоплатно передає ОЗ, повинне буде застосувати податкову різницю за пп. 140.5.10 ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Пошкоджено частину імпортованого товару: наслідки для імпортера
    Підприємство – платник податку на прибуток та ПДВ придбало товар у нерезидента, оформлено ВМД, сплачено ПДВ. Під час перевезення товару власним транспортом внаслідок ДТП частина товару була пошкоджена. Складено акт страховою компанією, але вона не виплачує компенсацію за пошкоджений товар, поки підприємство не надасть документ про його утилізацію або продаж. Як відобразити цю операцію в бухобліку? Які наслідки з ПДВ?
    28.01.202618
  • Дисконтування відсоткової позики від нерезидента: момент, ставка та розрахунок
    ТОВ (загальна система) отримало відсоткову позику від нерезидента у липні 2024 року у сумі 100 000 євро, термін дії позики до 31.07.2025 р. У липні 2025 року термін дії позики продовжений до 31.12.2027 року додатковою угодою, сума позики збільшена на 100 000 євро. Річна ставка позики 8,63%, загальна сума позики на 31.12.2025 р. склала 200 000 євро. З якого моменту виникає обов’язок дисконтування? Яку ставку обрати для дисконтування? Чи достатньо для обрання ставки дисконтування отримати довідку обслуговуючого банку по ставках аналогічних кредитів? Як провести розрахунок дисконтування (наведіть приклад розрахунку)
    28.01.202626
  • Облік розробки БПЛА за кошти цільового фінансування
    Підприємство займається розробкою нових видів БПЛА. Виробництво здійснюється на умовах цільового фінансування (отримання пожертви від благодійного фонду). БПЛА під час тестових випробувань знищуються. На яку дату відображаються доходи та витрати по операціях виготовлення тестових зразків БПЛА?
    27.01.202623
  • Особливості обліку та оподаткування рекламних послуг від нерезидента (Facebook), оплачених корпоративною карткою
    Підприємство на загальній системі оподаткування оплачує рекламу у Facebook за допомогою КПК. Виникає часовий розрив між датою квитанції (08.01), фактичним списанням коштів з рахунку (10.01) та датою затвердження авансового звіту (31.01). Якою датою складати ПН? Чи можна скласти зведену ПН? Чи можна застосувати код послуги згідно з 63.11? Коли визнавати витрати?
    26.01.2026405
  • Орендні платежі «одним махом»: чи можна?
    Підприємство орендує частину нежитлового приміщення в ТЦ для магазину роздрібної торгівлі домашнім одягом. 26.07.2025 р. змінюється орендодавець. Новий орендодавець надає оферту, де встановлено єдиний безперервний розрахунковий період: 26.07.2025 – 31.01.2026 рр., з нарахуванням орендних платежів однією сумою. Первинні документи датовані 31.01.2026 р. У якому звітному періоді підприємству слід відобразити ці витрати? Чи слід відображати їх на рахунку 93 або 441?
    26.01.20267972