• Посилання скопійовано

Передача ТМЦ з балансу комунального підприємства іншому комунальному: ПДВ та прибуток

Комунальне підприємство згідно з рішенням міськради та військової адміністрації безоплатно передало ТМЦ іншим комунальним підприємствам. Що з ПДВ та податком на прибуток?

ПДВ

Дивимося норму пп. 197.1.16 ПКУ, згідно з якою звільняються від оподаткування операції:

  • безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням КМУ, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень;
  • норми цього підпункту поширюються також на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб'єкти операції платниками податку.

У своїх численних консультаціях ДПС пояснює, яким чином застосовувати цю пільгу. Наприклад, дивимося ІПК ДПСУ від 10.03.2023 р. №545/ІПК/99-00-21-03-02-06.

ДПС зазначає, що застосування норм пп. 197.1.16 ПКУ можливе за умови одночасного виконання таких вимог:

  • передача повинна здійснюватися на безоплатній основі;
  • операція повинна здійснюватися між двома платниками ПДВ або між двома юридичними особами;
  • передача повинна відбуватися виключно у державну чи комунальну власність;
  • операція повинна здійснюватися на підставі прийнятого відповідного рішення уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

На наш погляд, в розглядуваній ситуації всі ці вимоги одночасно виконуються. А тому операція безоплатної передачі ТМЦ звільняється від оподаткування ПДВ.

Поряд з цим при здійсненні такої операції підприємство буде зобов’язано врахувати положення пп. 198.5 ПКУ (якщо ТМЦ придбавалися з ПДВ) та не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому сталася така операція, нарахувати ПЗ з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до норм пп. 189.1 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН зведену ПН. 

Поряд з цим потрібно буде нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ на товари, послуги, які частково використовувалися у звільнених від оподаткування операціях, згідно з ст. 199 ПКУ. Як правило, це різноманітні адмінвитрати (оренда, комунальні послуги тощо), які придбані з ПДВ. Про особливості такого нарахування можна почитати, приміром, тут.

 

Податок на прибуток

Вартість безоплатно переданих товарів в бухгалтерському обліку списується на витрати (субрахунок 949), а тому зменшує фінрезультат до оподаткування (Дт 791 Кт 949), який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).

Варто сказати, що на цей самий субрахунок буде списано і компенсуюче ПЗ з ПДВ, якщо воно нараховуватиметься: Дт 949 Кт 641. Тож вартість безоплатно переданих товарів враховуватиме як собівартість товарів, так і суму ПДВ.

Якщо підприємство застосовує коригування фінрезультату до оподаткування на податкові різниці, то в цій ситуації слід застосувати різницю за пп. 140.5.10 ПКУ.

Відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ фінрезультат до оподаткування збільшується на суму безоплатно наданих товарів тощо:

особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), 

платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та 

платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, 

крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 ПКУ.

Тобто, ця різниця застосовується, якщо отримувачі безоплатно переданих товарів, по-перше, не є платниками податку на прибуток, тобто, вони є платниками ЄП.

По-друге, якщо отримувачі є платниками податку на прибуток і при цьому вони одночасно є:

1. пов’язаними особами;

2. у минулому році задекларували від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток;

3. підприємство, яке надавало ТМЦ, зменшило фінрезультат до оподаткування на суму безоплатно наданих товарів.

В розглядуваній ситуації комунальні підприємства будуть пов’язаними особами, якщо створені одним і тим самим місцевим органом. Тобто, перша вимога виконується. Якщо будуть виконуватися і наступні дві вимоги, то підприємство повинне бути застосувати коригування за пп. 140.5.10 ПКУ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20248
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024489
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024251