Рекомендуємо вашому підприємству обов'язково подати заяву до Міжнародного реєстру збитків (RD4U), навіть якщо ви вже є учасником державних програм відновлення. Ці два механізми не виключають один одного, а працюють у паралельних юридичних площинах, виконуючи різні завдання.
По-перше, національні програми (наприклад, компенсації в рамках програми «єВідновлення») орієнтовані на оперативну, проте часткову фінансову підтримку бізнесу. Відповідно до Постанови КМУ №1541, механізм часткової компенсації за знищене чи пошкоджене майно підприємств, який запрацював із 1 січня 2026 року, має суттєві обмеження. Зокрема, максимальна сума виплати становить 10 млн грн, а сама можливість фінансування жорстко прив'язана до наявності коштів у державному бюджеті.
Натомість Міжнародний реєстр збитків є першим фундаментальним кроком до отримання репарацій безпосередньо за рахунок держави-агресора. RD4U не встановлює фінансових «стель» для ваших вимог. Його головна мета — офіційно зафіксувати шкоду та сформувати консолідовану доказову базу для майбутнього міжнародного компенсаційного фонду.
Щодо ризику «подвійного відшкодування»
Подання заяви до Реєстру не є порушенням і не кваліфікується як спроба незаконного збагачення. У міжнародній практиці застосовується принцип уникнення подвійної компенсації за один і той самий збиток. Це означає, що при остаточному розрахунку ваших майбутніх репараційних виплат сума, яку вимагатиме міжнародний механізм, найімовірніше, буде пропорційно зменшена на ту суму, яку ви вже фактично отримали від уряду України. Тому в заяві до RD4U доцільно чесно вказувати всі факти вже отриманих державних виплат, але при цьому заявляти повну реальну вартість втраченого майна або суму необхідну для його відновлення.
Якщо ваше підприємство вже має на руках додаткові докази — наприклад, звіти про експертну оцінку майна або навіть рішення українського господарського суду про стягнення збитків з рф — їх обов'язково слід завантажити до Реєстру. Хоча рішення національного суду не гарантує автоматичної виплати на міжнародному рівні, воно слугуватиме потужним юридичним аргументом та спростить процедуру підтвердження розміру заявленої шкоди.
Щодо податкового та бухгалтерського обліку ситуація абсолютно безпечна
Сама процедура подання заяви до Міжнародного реєстру збитків (незалежно від заявленої суми) є лише фактом фіксації ваших претензій. На цьому етапі у підприємства не виникає ні визнаного активу, ні доходу. Отже, жодних податкових наслідків чи необхідності робити бухгалтерські проведення в момент подання заяви через «Дію» немає. Аналізувати джерело виплати, її цільовий характер та відповідне податкове навантаження бухгалтерії доведеться лише в майбутньому — у періоді фактичного надходження компенсаційних коштів на рахунки компанії за тими податковими правилами, що діятимуть на момент такої виплати.
Висновки
Звернення за державною компенсацією не позбавляє підприємство права фіксувати свої втрати в Міжнародному реєстрі збитків (RD4U); це два паралельні інструменти, якими варто користуватися одночасно для максимального захисту своїх інтересів.
Подвійного збагачення не відбудеться, оскільки майбутній міжнародний компенсаційний механізм врахує вже виплачені державою суми (в межах лімітів Постанови КМУ №1541), виплачуючи за рахунок репарацій лише непокриту різницю реальних збитків.
Факт відправлення заяви до Реєстру є виключно юридичною дією, яка не впливає на фінансові показники компанії та не призводить до виникнення об'єктів оподаткування чи змін у бухгалтерському обліку.
Читайте також: Міжнародний реєстр збитків: навіщо бізнесу реєструвати втрати і чому це варто зробити вже?
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
