Облік інвестиційних сертифікатів платником ЄП IV групи

Вплив на оподаткування ЄП групи IV

Про особливості бухгалтерського обліку інвестиційних сертифікатів, від придбання до продажу, ми детально писали тут та тут.

Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який випускається виключно інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дає право його власникові на отримання доходу у вигляді дивідендів. Внаслідок придбання інвестиційних сертифікатів сільгосппідприємство отримуватиме доходи від зміни справедливої вартості сертифікатів, від їх продажу і від отримання дивідендів.

Належні до отримання дивіденди відображаються проведенням:

• Дт 373 Кт 731.

Збільшення вартості сертифікатів, від зміни їх справедливої вартості, на дату балансу:

•   Дт 14, 35 Кт 746.

Дохід від продажу сертифікатів:

•  Дт 36, 37 Кт 741.

У всіх цих випадках одержання доходів збільшується загальна сума доходу сільгосппідприємства:

• Дт 731, 746, 741 Кт 79.

Разом з іншими доходами така сума доходу відображається в рядку 2 Розрахунку частки сільгосптоваровиробництва, форма якого затверджена Наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 р. №772.

Але це сума доходу не від реалізації сільгосппродукції. А тому внаслідок отримання такого доходу розмір сільгоспчастки, яка розраховується в Розрахунку, буде меншим, ніж аби такого доходу не було. Тож сільгосппідприємству слід контролювати, щоб розмір сільгоспчастки не став меншим 75%. Бо інакше втратиться право перебувати на ЄП групи IV наступного року.

Податок на доходи нерезидента

Такий податок справляється у разі виплати резидентом нерезиденту доходу із джерелом походження з України, згідно з нормами пп. 141.4 ПКУ. В пп. 141.4.1 ПКУ наведені доходи, при виплаті яких слід утримувати податок на доходи нерезидентів.

Наприклад, в пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ йде мова про прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:

цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб - резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого КМУ відповідно до пп. «а» пп. 141.4.11 ПКУ тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №3480-IV, інвестиційний сертифікат - це цінний папір, емісія якого здійснюється компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та який посвідчує право власності власника такого цінного папера на частку в пайовому інвестиційному фонді, а також інші права у встановлених законом випадках.

Тобто, на наш погляд, якщо сільгосппідприємство придбаває у нерезидента інвестиційний сертифікат пайового інвестиційного фонду, який є юрособою - резидентом України, при виплаті доходів за придбання таких сертифікатів потрібно утримувати податок на доходи нерезидента, в загальному порядку. Особливості справляння цього податку ми детально розглядали тут. Про застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування ми писали тут. Про підтвердження статусу нерезидента ми писали тут.

Якщо ж придбавається інвестиційний сертифікат інвестиційного фонду, який є нерезидентом, то податок на доходи нерезидентів не утримується. Але думка податкової служби з цього питання нам невідома. Тому для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.

Звітність щодо КІК

Згідно з пп. 39-2.1.1 ПКУ, контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи - резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Згідно з пп. 39-2.1.2 ПКУ, з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Таким чином, потрібно визначити, якщо сільгосппідприємство придбало інвестиційні сертифікати нерезидента, чи досягається внаслідок такого придбання один з критеріїв, наведених вище.

Якщо досягається і сільгосппідприємство стає контролюючою особою, воно має подавати Повідомлення про КІК (див. пп. 39-2.5.5 ПКУ). Але Повідомлення не подається, якщо контрольована іноземна компанія є публічною компанією, вимоги до якої встановлені пп. 39-2.4.2.2 ПКУ, тобто, якщо контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі.

Окрім того, в такому разі сільгосппідприємство має подавати ще звітність КІК. Про подання такої звітності можна почитати тут.