Постачальник матеріалів здійснив дві поставки за одним договором. За кожною з поставок сформовано митну декларацію, сплачено ПДВ та мито. Додатковою угодою між постачальником та покупцем врегульовано питання щодо заміни бракованих матеріалів. Проте, необхідно врегулювати питання щодо повернення браку, оскільки додатковою угодою передбачено таке повернення. Покупець має скласти акт та зазначити, що брак не підлягає поверненню.
Тепер розберемося з оприбуткуванням матеріалів та списанням браку.
У разі імпорту товари оплачують в іноземній валюті, наприклад в євро. У договорі постачання, товаросупровідних документах вартість товару також зазначають в іноземній валюті. Згідно зі ст. 5 Закону про бухоблік вести облік і складати фінансову звітність потрібно у грошовій одиниці України, тобто в гривнях.
Отже, господарські операції в іноземній валюті потрібно переводити в гривні. Особливості та правила такого переведення визначаються НП(С)БО 21.
У п. 6 НП(С)БО 21 зазначено, що суму авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надану іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) й отримання робіт і послуг, під час включення до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховують у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу.
Господарську операцію попередньої оплати (авансу) відображають проведенням: Дт 371 Кт 312. Таким чином, заборгованість на субрахунку 371 визначають за курсом НБУ на початок дня дати сплати авансу. Така заборгованість є немонетарною, тож курсові різниці на неї не нараховують.
Надалі під час отримання товару робиться запис - Дт 20 Кт 632, такий елемент первісної вартості, як сума оплати постачальникові, визначатиметься за сумою попередньої оплати (авансу), яка визначалася за курсом НБУ на початок дня сплати авансу.
Більш детально з обліком імпорту товарів ви можете ознайомитись в нашій консультації тут.
Списання браку проводимо на основі даних акту списання. Наприклад, складено акт про утилізацію браку довільної форми, який затверджується керівником підприємства.
Оскільки браковані імпортовані матеріали не використовуватимуться за призначенням, їх списують з балансу проведенням: Дт 947 Кт 20 – за собівартістю.
Зазначимо, що згідно з пп. 9 НП(С)БО 9 до собівартості запасів включаються суми, що сплачуються постачальнику, суми ввізного мита, транспортно-заготівельні витрати тощо.
Поряд з цим, підприємству потрібно нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. «г» пп. 198.5 ПКУ на вартість таких матеріалів, оскільки вони використані в операціях, що не є господарською діяльністю.
База оподаткування, на наш погляд, має визначатися виходячи з митної вартості ввезених матеріалів. Таку думку читаємо в ІПК ДФСУ від 06.12.2018 р. №5129/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Адже саме з митної вартості сплачувався ПДВ.
Якщо до складу первісної вартості списаних матеріалів включалися інші товари, послуги, що придбавалися з ПДВ (наприклад, послуги перевезення), то на вартість таких складових також потрібно нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ.
Але податкова служба може мати іншу думку з цього питання. Тому для уникнення неоднозначності підприємство-покупець може подати запит до ДПС для отримання індивідуальної консультації.
Про особливості складання ПН в цій ситуації можна почитати тут.
Тепер розглянемо отримання від постачальника безоплатно нових матеріалів на заміну бракованих. В бухгалтерському обліку підприємство оприбутковує такий товар проведенням: Дт 20 Кт 718 – за справедливою вартістю. Також необхідно врахувати суму сплаченого ввізного мита, послуги митного брокера, транспортні послуги. Це питання ми висвітили у нашій консультації тут.
Звертаємо увагу, що при імпорті товарів також можливі також: нестача, виправний брак. Щодо нестачі у податківців така ж позиція як і до остаточного браку. Тому підприємству необхідно буде нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ на вартість відсутніх товарів ЗІР (101.13): «У яких випадках відносяться суми ПДВ до податкового кредиту та яким чином визначається податковий кредит?».
Якщо ж підприємство вирішить, що брак можливо виправити, то нараховувати компенсуюче зобов’язання немає підстав, так як матеріали можуть бути використані в господарській діяльності.
***
Додатково читайте:
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити