Короткостроковий договір страхування життя: оподаткування та облік

Згідно з ст. 16 Закону №85, договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Колективне страхування життя - страхування, при якому може укладатися договір на страхування за рахунок коштів підприємства всіх працівників або їх групи. Групове чи колективне страхування групи осіб, об'єднаних якою-небудь загальною рисою, зв'язком або інтересом, провадиться одним полісом.

Відповідно до ст. 9 Закону №85, страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету).

Грошові зобов'язання сторін за договорами ДСЖ, за їх згодою, можуть бути визначені як у гривнях, так і в іноземній валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов'язань (ст. 19 Закону №85).

Тобто, страхові платежі можуть сплачуватися як роботодавцем, так і працівником (за рахунок своєї заробітної плати), а також шляхом розподілу між роботодавцем і працівником сплати страхових виплат в певній пропорції.

Оподаткування

Сума страхових внесків за договорами страхування життя працівників, яка нарахована та сплачена його роботодавцем за свій рахунок чи на користь таких працівників, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відповідно до пп. 164.2.16 ПКУ.

Отже, з доходу працівника у вигляді перерахованих страхованих внесків (або їх частини) слід утримати 18% ПДФО. Тобто, сплата роботодавцем частини страхових внесків за працівника, для останнього є додатковим благом.

Крім цього, оскільки дохід (частина) працівнику надається в негрошовій формі, то для цілей визначення бази оподаткування ПДФО слід застосувати натуральний коефіцієнт (1,219512) (пп. 164.5 ПКУ), а ось ВЗ розраховується із бази без застосування натурального коефіцієнта. Через це сума ВЗ утримується з інших доходів працівників, найчастіше із заробітної плати.

Зауважимо, що податки із доходу працівників, які утримуються, не повинні бути витратами самого підприємства, адже суми податків мають бути утримані з доходу та за його рахунок використовуючи ставку зазначену в ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 ПКУ). 

В іншому випадку, у разі сплати податків за рахунок коштів підприємства, такі працівники отримують додаткове благо у вигляді сплаченого податкового зобов’язання замість них – так пишуть податківці тут.

Згідно з пп. 168.1.4 ПКУ, якщо оподатковуваний дохід надається в негрошовій формі, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом 3-х банківських днів із дня, що настає за днем нарахування (надання) такого доходу. Військовий збір сплачується (перераховується) до бюджету в порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ).

Оскільки доходом працівника є саме страховий платіж, здійснений на його користь, то й ПДФО та ВЗ слід перерахувати до бюджету не пізніше ніж протягом 3-х банківських днів із дня нарахування (сплати) страхових платежів на користь працівника. Те ж саме стосується і суми ПДФО та ВЗ, сплачених підприємством за працівників. Щоб уникнути оподаткування ще й суми ПДФО та ВЗ, радимо все ж таки утримати ці суми з доходів працівників.

Єдина звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ

У додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ такий дохід зазначається за ознакою доходу «124». Причому в графах 3а та 3 роботодавець відображає суми нарахованого та наданого у негрошовій формі доходу з урахуванням натурального коефіцієнта. У графах 4а та 4 відображається сума нарахованого та перерахованого ПДФО, а у графох 5 та 5а включа-ються відповідні суми, пов'язані з нарахуванням та сплатою військового збору (сума зазначається без натурального коефіцієнта).

Сума страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами страхування життя за найманих працівників, які є складовою заробітної плати, є базою нарахування ЄСВ (лист ДФС від 04.09.2015 р. №18884/6/99-99-17-03-03-15), оскільки не входить до Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок.

В додатку 1 єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ дохід працівника у вигляді страхового внеску має бути відображеним збільшеним на «натуральний» ПДФО-коефіцієнт.

А якщо підприємство застрахувало фізособу, яка працює за іншим видом договору (тобто ЦПХ), то сума страхового платежу оподатковуватиметься аналогічно як і страхова сума сплачена за працівника. 

Облік

Для обліку розрахунків зі страховою компанією за договорами страхування для працівників слід використовувати субрахунок 654 «За індивідуальним страхуванням». Аналітичний облік працівників, за яких роботодавець сплатив страхові платежі, слід вести на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Якщо умовами договору передбачено сплату страхових платежів не поетапно протягом всього періоду страхування, а відразу однією сумою, то спочатку їх слід відображати на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів», а списувати їх на рахунки витрат вже щокварталу рівними частинами протягом дії договору страхування.

Облік витрат на страхування життя працівників

Виплата за договором страхування життя

Згідно з пп. «а» пп. 165.1.27 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається, зокрема сума страхової виплати, отримана платником податку за договором страхування від страховика — резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій), під час страхування життя або здоров’я платника податку у разі дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором.

Порядок застосування пп. 165.1.27 ПКУ визначається Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку згідно з розподілом повноважень, визначених законодавством про регулювання ринків фінансових послуг (пп. 165.1.28 ПКУ).

При цьому згідно з пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ПКУ.

Отже, якщо страхова виплата здійснюється страховою компанією (у разі настання страхового випадку) платнику податку — фізичній особі з додержанням вимог пп. 165.1.27 ПКУ, то вона не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.

Разом з тим до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

Якщо страхові виплати оподатковуються за правилами спадщини і вигодонабувач знаходиться із застрахованою особою у першому ступені споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти) та другому (рідні брати та сестри, баба та дід, онуки), податок не стягується (пп. «г» пп. 174.1 ПКУ, пп. «а» пп. 174.2.1 ПКУ).

Для інших категорій вигодонабувачів, що є резидентами, ставка податку становитиме 5% ПДФО та 1,5% військовий збір. А для нерезидентів – 18% ПДФО та 1,5% військовий збір.

Згідно з пп. 167.1 ПКУ ставка податку становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2–167.5 цієї статті).

Крім того, такі доходи є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5% (пп. 1.2, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).

Отже, у разі якщо за умовами договору страхування життя передбачено, що сума страхової виплати перераховується страховою компанією безпосередньо на розрахунковий рахунок юридичної особи — страхувальника як вигодонабувачу, тобто не застрахованим фізичним особам (працівникам), то при виплаті податковим агентом зазначеної суми фізичним особа (працівникам) така виплата включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується ПДФО і ВЗ на загальних підставах.