Куди віднести в бухобліку витрати на перевезення врожаю з поля до місця зберігання?

Відповідно до пп. 8.1 Методичних рекомендацій №132, виробнича собівартість продукції за видами сільськогосподарських культур визначається:

а) зерна, насіння соняшнику - франко-тік (франко-місце зберігання);

б) соломи, сіна - франко-місце зберігання;

в) цукрових буряків, картоплі баштанних культур, овочів, маточників цукрових буряків, коренеплодів - франко-поле (франко-місце зберігання);

г) плодів, ягід, винограду, листя тютюну, продукції лікарських та ефіроолійних культур і квітництва,  овочів закритого грунту - франко-пункт приймання (зберігання);

д) соломки та трести льону, конопель - франко-пункт зберігання чи переробки (в підприємстві);

е) насіння трав, льону, конопель, овочевих та інших культур - франко-пункт зберігання;

є) зеленої маси на корм - франко-місце споживання;

ж) зеленої маси на силос, трав'яного борошна, сінажу, гранул - франко-місце силосування, сінажування, виробництва борошна, гранул.

«Франко-» означає, що всі витрати, понесені  до цього моменту, включаються до собівартості сільгосппродукції.

Всі наступні витрати на виконання операцій по підготовці продукції до реалізації та її проведення відносяться на витрати зі збуту.

Отже, витрати на перевезення продукції з поля до місця зберігання відносяться до її собівартості (тобто на 23 – й рахунок). Якщо ж перевозиться одночасно кілька видів продукції, то такі витрати можуть відноситись до загальновиробничих витрат (на 91 – рахунок) та в кінці року розподілятись між видами готової продукції.

Висновок: Витрати на перевезення продукції з поля до місця зберігання відносяться до її собівартості (тобто на 23 – й рахунок).