ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Облік витрат на зберігання виробничих матеріалів у 2026 році: рахунок 91, НП(С)БО 16 (аудіоверсія)

Виробниче підприємство щомісяця отримує акти за послуги зберігання матеріалів, які використовуються для виготовлення різних видів продукції. Матеріали передаються у виробництво окремими партіями. Загальновиробничі витрати розподіляються пропорційно обсягу випуску всієї продукції, зокрема тієї, для якої ці матеріали не використовуються. Чи правомірно обліковувати витрати на зберігання на рахунку 91 та включати їх до виробничої собівартості продукції?

Слухати консультацію (0:00)

Облік витрат на зберігання матеріалів на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» є правомірним лише в тому разі, коли зберігання безпосередньо обслуговує виробничий процес цехів або є невіддільним етапом технологічного циклу.

Водночас розподіл вартості таких послуг на собівартість усієї виготовленої продукції за єдиною базою (загальний випуск), включаючи вироби, де ці матеріали взагалі не використовуються, є методологічною помилкою: це викривляє собівартість конкретних найменувань та оцінку залишків продукції.

Класифікація витрат на зберігання матеріалів

Порядок відображення витрат на зберігання запасів врегульовано спеціальними положеннями бухгалтерських стандартів.

Відповідно до абзацу третього п. 14 НП(С)БО 9 «Запаси», витрати на зберігання запасів не включаються до їх первісної вартості, за винятком тих витрат, які зумовлені виробничим процесом перед наступним етапом виробництва (технологічна витримка, дозрівання тощо).

Звичайні витрати на зберігання матеріалів на сторонніх або центральних складах підприємства не капіталізуються у вартості сировини (рахунок 20), а підлягають списанню на рахунки витрат залежно від їх функціонального призначення:

  • Рахунок 91 «Загальновиробничі витрати» — якщо зберігання безпосередньо забезпечує виробничий процес конкретного цеху або дільниці (наприклад, цеховий склад сировини чи підготовка матеріалів до запуску у зміну) відповідно до пп. 15.4 та 15.7 НП(С)БО 16 «Витрати»;
  • Рахунок 92 «Адміністративні витрати» — якщо сторонній склад орендується чи залучається для загальногосподарських цілей підприємства або для зберігання стратегічного/страхового запасу сировини широкого призначення (п. 18 НП(С)БО 16);
  • Рахунок 93 «Витрати на збут» — якщо зберігання пов'язане зі збутом готової продукції чи товарів (п. 19 НП(С)БО 16). 

Субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності» — якщо витрати на зберігання мають загальноопераційний характер, але не пов'язані безпосередньо з управлінням виробництвом чи апаратом управління (наприклад, зберігання надлишкових, законсервованих або неліквідних матеріалів).

Якщо ж витрати на стороннє зберігання чітко ідентифіковані з партією матеріалів під конкретне замовлення або окремий вид продукції, вони взагалі можуть класифікуватися як інші прямі виробничі витрати та списуватися безпосередньо в дебет рахунку 23 без проміжного збирання на рахунку 91 (п. 14 НП(С)БО 16). 

Включення витрат до виробничої собівартості та розподіл витрат на зберігання між видами продукції

Якщо послуги зберігання обґрунтовано визнано загальновиробничими витратами цеху (підрозділу), вони підлягають включенню до виробничої собівартості з дотриманням спеціального механізму розподілу. Постійні ЗВВ розподіляються на об'єкти витрат за обраною базою лише за нормальної потужності.

Нерозподілена частина постійних витрат (яка виникає в разі недозавантаження потужностей цеху) визнається витратами звітного періоду та списується безпосередньо до собівартості реалізації, оминаючи виробничу собівартість незавершеного виробництва та готової продукції (п. 16 НП(С)БО 16). При цьому стандарт вимагає, щоб ЗВВ розподілялися на кожен об'єкт витрат з використанням економічно обґрунтованої бази.

Зважаючи, що за умовами питання ЗВВ розподіляються пропорційно обсягу випуску всієї продукції, розподіл послуг зі зберігання матеріалів за загальним валовим випуском усіх найменувань, коли ці матеріали входять до складу лише окремих виробів, є методологічною помилкою:

  • вироби, в яких зазначені матеріали взагалі не використовуються, отримують штучно завищену виробничу собівартість;
  • продукція, під яку безпосередньо зберігається сировина, виходить із необґрунтовано заниженою собівартістю;
  • викривляється оцінка залишків незавершеного виробництва на рахунку 23 та готової продукції на складі на рахунку 26;
  • викривляється достовірність фінансової звітності підприємства.

Якщо матеріали призначені для вузької лінійки виробів, базою розподілу таких витрат має бути показник, безпосередньо пов'язаний із цими виробами (наприклад, вартість або кількість списаних у виробництво профільних матеріалів, людино-години на їх обробку тощо).

Порядок організації обліку на підприємстві

Для коректного ведення виробничого обліку та уникнення претензій контролюючих органів рекомендується:

  • Аналітична деталізація рахунку 91: ввести субрахунки та аналітичні статті для обліку витрат, що відносяться до конкретних виробничих дільниць або окремих груп продукції (наприклад, аналітичний рахунок 91/«Зберігання сировини напряму А»).
  • Пряме калькулювання: за можливості документального віднесення витрат на зберігання до конкретної партії готової продукції списувати такі витрати одразу на рахунок 23 як інші прямі виробничі витрати.
  • Фіксація в обліковій політиці: чітко закріпити перелік змінних і постійних ЗВВ, показник нормальної потужності цехів, порядок розмежування загальногосподарського та виробничого зберігання, а також диференційовані бази розподілу непрямих витрат за напрямами виробництва.
  • Документальне забезпечення: підтверджувати виробничий характер послуг договорами зі зберігачем, детальними актами наданих послуг із зазначенням конкретної номенклатури й обсягів матеріалів, лімітно-забірними картками та виробничими калькуляціями.

Податкові наслідки

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ, об'єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування за даними бухгалтерського обліку. Розділ III ПКУ не передбачає окремих податкових різниць щодо операцій зі зберігання запасів чи розподілу загальновиробничих витрат. 

Водночас бухгалтерська класифікація безпосередньо формує момент визнання витрат:

  • Якщо витрати безпідставно капіталізуються у виробничу собівартість (рахунки 91 -> 23 -> 26): вони зменшують фінрезультат лише в періоді фактичного продажу продукції (через дебет рахунку 901). Якщо готова продукція тривалий час залишається на складі або в НЗВ, підприємство передчасно збільшує свій податок на прибуток за поточний період.
  • Якщо витрати повинні були капіталізуватися, але їх списали одразу на витрати періоду (рахунки 92, 949): підприємство завищує витрати звітного періоду без наявності реалізованого доходу, що при перевірці розцінюється як заниження податку на прибуток та тягне за собою штрафні санкції.
  • ПДВ: якщо матеріали не передаються у виробництво тривалий час або псуються під час зберігання, у податкових органів можуть виникнути претензії щодо негосподарського використання послуг з нарахуванням компенсуючих податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пп. «г» п. 198.5 ПКУ.

Судова практика щодо можливого викривлення витрат на зберігання

Наведена нижче судова практика є релевантною до питання класифікації витрат на зберігання запасів та визначення їх впливу на бухгалтерський облік і податок на прибуток.

Зокрема, правове значення Постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №520/14428/19 полягає в необхідності оцінювати економічну сутність послуг зберігання та їх зв'язок із виробничим процесом. Так, Верховний Суд зазначив, що витрати на зберігання запасів, які вже готові до використання або реалізації, не підлягають автоматичному включенню до їх вартості. Таким чином, статус витрат визначається їх фактичною економічною роллю в ланцюгу виробництва або реалізації, а не просто фактом передачі майна на склад. 

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 у справі №1740/2067/18 є релевантним в частині доказування правомірності бухгалтерської класифікації витрат та підкреслює значення фактичних обставин, технологічних особливостей виробництва та належного документального підтвердження витрат. Суд наголосив, що контролюючий орган не надав доказів того, що зберігання було невід'ємною частиною доведення запасів до стану, придатного до використання у запланованих цілях. Відповідно, включення їх до складу витрат періоду визнано правомірним. Тож доведення порушення правил бухобліку контролюючим органом має спиратися на детальний аналіз технологічного процесу, а формальні претензії до номерів рахунків обліку без доведення заниження податкового зобов'язання є протиправними. 

Висновки

  • Рахунок 91 допустимий, якщо стороннє зберігання зумовлене обслуговуванням цехового виробничого циклу або забезпечує внутрішньозаводську логістику між переділами. В іншому разі це витрати періоду (рахунки 92 або 949);
  • Розподіл витрат за валовим обсягом є неправомірним, якщо матеріали призначені для виробництва лише окремих видів продукції. Підприємство зобов'язане забезпечити аналітичний облік таких витрат і застосовувати базу розподілу, пов'язану безпосередньо з конкретними об'єктами витрат (або відносити витрати прямим методом на відповідний аналітичний субрахунок рахунку 23);
  • Методика обліку має бути обов'язково закріплена в наказі про облікову політику та підтверджена детальними первинними документами (із зазначенням найменування сировини в актах зберігання), щоб унеможливити перекваліфікацію витрат під час податкової перевірки.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»