• Посилання скопійовано

Кошти на зарплату від материнської компанії-нерезидента: облік

Материнська компанія - нерезидент має намір перерахувати резиденту Україну, платнику ПДВ та податку на прибуток на загальних підставах, суму коштів для підтримки та забезпечення виплати заробітної плати. Це не оплата за послуги чи товар, а просто кошти на підтримку. Чи потрібно нараховувати ПДВ? Як відобразити ці кошти в обліку?

Кошти, перераховані материнською компанією - нерезидентом резиденту України для його утримання, зокрема як підтримка на виплату зарплати не є операцією постачання товарів/послуг та не є базою оподаткування ПДВ. Вони враховуються під час визначення фінрезультату до оподаткування та, відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухобліку.

Тобто, якщо за правилами бухобліку такі кошти включаються до складу доходів, то і для податкового обліку такі кошти будуть доходами. Одночасно виплата зарплати та нарахування ЄСВ за рахунок отриманих коштів включатиметься до складу витрат такого резидента.

Суму коштів виділених материнською компанією - нерезидентом резиденту України для підтримки та забезпечення виплати заробітної плати відображають на субрахунку 484 «Інш кошти цільового фінансування i цільових надходжень».

Тож, отримані резидентом кошти на підтримку від материнської компанії – нерезидента відображають у бухобліку такими проведеннями:

  • Дт 312 Кт 484 – отримано кошти (грошова підтримка) від материнської компанії – нерезидента;
  • Дт 23, 91, 92, 93, 949 Кт 661, 651 – нарахована зарплата, ЄСВ;
  • Дт 661 Кт 641, 642 – утримані ПДФО, ВЗ;
  • Дт 661 Кт 311 – перерахована зарплата на банківські рахунки працівників;
  • Дт 641, 642, 651 Кт 311  – сплачені ЄСВ, ПДФО, ВЗ;
  • Дт 484 Кт 718 – визнано дохід від цільового фінансування в сумі понесених витрат.
  • Дт 718 Кт 791 – доходи списано на фінрезультат.

Отже, з отриманих коштів на зарплату у резидента виникають доходи і витрати в одинаковій сумі, тому фінрезультат до оподаткування за цими операціями буде нульовий.

Якщо фактична сума нарахованої зарплати та ЄСВ буде менше, ніж отримана сума коштів від нерезидента, на рахунку 484 сформується відповідне сальдо, яке показує невикористану суму, яка може бути використана в наступних місяцях.

І навпаки, якщо фактична сума нарахованої зарплати та ЄСВ буде більше, ніж отримана сума від нерезидента, то різницю отримувач покриває за власний рахунок або за рахунок майбутнього цільового фінансування. В останньому випадку бухгалтерські записи будуть такими ж, як ми показали вище, але в іншому порядку: спочатку визнаються витрати на зарплату у періоді її нарахування, а при отриманні цільового фінансування воно визнається доходом у періоді отримання.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Пошкоджено частину імпортованого товару: наслідки для імпортера
    Підприємство – платник податку на прибуток та ПДВ придбало товар у нерезидента, оформлено ВМД, сплачено ПДВ. Під час перевезення товару власним транспортом внаслідок ДТП частина товару була пошкоджена. Складено акт страховою компанією, але вона не виплачує компенсацію за пошкоджений товар, поки підприємство не надасть документ про його утилізацію або продаж. Як відобразити цю операцію в бухобліку? Які наслідки з ПДВ?
    28.01.202618
  • Дисконтування відсоткової позики від нерезидента: момент, ставка та розрахунок
    ТОВ (загальна система) отримало відсоткову позику від нерезидента у липні 2024 року у сумі 100 000 євро, термін дії позики до 31.07.2025 р. У липні 2025 року термін дії позики продовжений до 31.12.2027 року додатковою угодою, сума позики збільшена на 100 000 євро. Річна ставка позики 8,63%, загальна сума позики на 31.12.2025 р. склала 200 000 євро. З якого моменту виникає обов’язок дисконтування? Яку ставку обрати для дисконтування? Чи достатньо для обрання ставки дисконтування отримати довідку обслуговуючого банку по ставках аналогічних кредитів? Як провести розрахунок дисконтування (наведіть приклад розрахунку)
    28.01.202626
  • Облік розробки БПЛА за кошти цільового фінансування
    Підприємство займається розробкою нових видів БПЛА. Виробництво здійснюється на умовах цільового фінансування (отримання пожертви від благодійного фонду). БПЛА під час тестових випробувань знищуються. На яку дату відображаються доходи та витрати по операціях виготовлення тестових зразків БПЛА?
    27.01.202623
  • Особливості обліку та оподаткування рекламних послуг від нерезидента (Facebook), оплачених корпоративною карткою
    Підприємство на загальній системі оподаткування оплачує рекламу у Facebook за допомогою КПК. Виникає часовий розрив між датою квитанції (08.01), фактичним списанням коштів з рахунку (10.01) та датою затвердження авансового звіту (31.01). Якою датою складати ПН? Чи можна скласти зведену ПН? Чи можна застосувати код послуги згідно з 63.11? Коли визнавати витрати?
    26.01.2026406
  • Орендні платежі «одним махом»: чи можна?
    Підприємство орендує частину нежитлового приміщення в ТЦ для магазину роздрібної торгівлі домашнім одягом. 26.07.2025 р. змінюється орендодавець. Новий орендодавець надає оферту, де встановлено єдиний безперервний розрахунковий період: 26.07.2025 – 31.01.2026 рр., з нарахуванням орендних платежів однією сумою. Первинні документи датовані 31.01.2026 р. У якому звітному періоді підприємству слід відобразити ці витрати? Чи слід відображати їх на рахунку 93 або 441?
    26.01.20267972