Витрати на транспортування померлого працівника з-за кордону в Україну

Бухгалтерський облік, оподаткування

З точки зору обліку і оподаткування це витрати, не пов’язані з господарською діяльністю підприємства. Тому в бухгалтерському обліку вартість послуг перевезення списується на субрахунок 949.

Якщо підприємство є платником ПДВ і перевізник на власні послуги нарахував ПДВ, склав ПН на підприємство і зареєстрував в ЄРПН, підприємство має право в загальному порядку відобразити ПК. Але разом з тим воно зобов’язане нарахувати компенсуючі ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ, склавши при цьому ПН і зареєструвавши в ЄРПН.

Якщо підприємство є платником податку на прибуток, зазначені витрати зменшуватимуть фінрезультат до оподаткування (Дт 791 Кт 949), які є основою для розрахунку об’єкт оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).

Причому податкових різниць для подібних ситуацій ПКУ не встановлює.

Чи є підстави розглядати зазначені витрати, як надану благодійну допомогу?

Щоб в розглядуваній ситуації говорити про благодійну допомогу, має бути стороння особа, яка попросить керівника підприємства надати таку допомогу. За умовами питання такої особи не було. Керівник самостійно прийняв відповідне рішення. Таким чином, в розглядуваній ситуації це не благодійна допомога, яку підприємство надало особі, яка цього просила, а витрати підприємства, які мають негосподарський характер.

Але якщо до керівника підприємства письмово звернеться родич померлого з проханням надати допомогу на поховання у вигляді оплати перевезення тіла, таку допомогу слід вважати благодійною допомогою, наданою підприємством фізособі (родичу, який звернувся за допомогою).

Вартість такої допомоги буде доходом фізособи (родича). Але тут діятиме пільга, встановлена п. «б» пп. 165.1.22 ПКУ, згідно з якою до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платнику податку роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 ПКУ (у 2022 році – 6940 гривень).

Тобто, допомога не вище зазначеного розміру не оподатковуватиметься ПДФО і ПЗ

Сума перевищення за її наявності остаточно оподатковується ПДФО і ВЗ під час її нарахування (виплати, надання).

У додатку 4ДФ до Розрахунку зазначений дохід (як неоподатковуваний, так і оподатковуваний) відображається за ознакою доходу «146» (див. тут). Таку саму відповідь дає податкова, відповідаючи на питання в підкатегорії 103.25 ЗІР: «За якою ознакою доходу відображаються в додатку 4ДФ до Розрахунку кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи, в т. ч. у розмірі, що перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ?».

В бухобліку вартість такої допомоги також слід віднести на субрахунок 949. Зазначені витрати зменшуватимуть фінрезультат до оподаткування (Дт 791 Кт 949), які є основою для розрахунку об’єкт оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ). Якщо підприємство коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, то в розглядуваній ситуації різниця за пп. 140.5.10 ПКУ не застосовуватиметься, тому що допомога надана фізособі. А як зазначено в пп. 140.5.10 ПКУ, при наданні допомоги фізособі, яка є платником ПДФО, зазначена різниця не застосовується.

З ПДВ ситуація така.

Якщо договір перевезення укладатиме фізособа (родич), а підприємство буде тільки платником, то питання з ПДВ у підприємства взагалі не виникатиме, адже воно не отримує послуги. В такому разі в заяві на ім’я керівника фізособа (родич) наведе тільки реквізити для оплати перевезення.

Якщо ж фізособа (родич) в заяві проситиме надати послуги перевезення, то підприємство самостійно укладатиме договір перевезення із перевізником і буде відповідальним перед фізособою (родичем) за перевезення. В такому разі саме підприємство надасть фізособі безоплатно послуги перевезення.

Отже, підприємство, яке є платником ПДВ, випише дві ПН – одну на суму 0 грн (фактична сума наданих послуг фізособі), другу на різницю між ціною придбання послуг і договірною вартістю. По суті друга ПН буде виписана на суму придбаних послуг. Детальніше про складання таких ПН можна почитати тут.

Причому якщо перевізник на власні послуги нарахує ПДВ, складе ПН на підприємство і зареєструє в ЄРПН, підприємство матиме право в загальному порядку відобразити ПК.