Видавати/не видавати розрахунковий листок працівнику: що з штрафами?

Відповідно до ст. 110 КЗпП та ст. 30 Закону про оплату праці встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про розміри оплати праці, про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

• загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;
• розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;
• сума заробітної плати, що належить до виплати.

Зазначені статті зобов'язують роботодавця повідомляти працівників про розміри заробітної плати. Але в якій формі має бути повідомлення не зазначено.

Свого часу фахівці Мінсоцполітики у листі від 20.10.2017 р. №262/0/101-17 вказували, що чіткої форми (виду) повідомлення про розмір заробітної плати нормативно-правовими актами не встановлено.

Як правило, на підприємстві працівнику при виплаті заробітної плати надається розрахунковий лист про дані щодо сум, які належать до виплати працівнику, та відрахувань з них.

Водночас, законодавством не передбачено заборони у разі погодження працівника на надання йому інформації про розмір його заробітної плати на вказану ним електронну адресу.

Звертаємо увагу, повідомлення роботодавцем працівника про заробітну плату повинне провадитися при кожній виплаті заробітної плати. 

Відповідно до ст. 115 КЗпП, аванс – це теж заробітна плата. Але розмір авансу визначається орієнтовно, а не на підставі документів про виконану роботу. І при виплаті авансу немає можливості повідомити працівникові будь-яку іншу інформацію, крім самої суми авансу.

Тому роботодавець при кожній виплаті заробітної плати за повний місяць, повинен повідомити про всі суми, що належить до виплати працівнику; розміри та суми утриманих з неї податків; про суму, що належить до виплати і фактично виплачена працівнику.

Видається розрахунковий лист при кожній виплаті зарплати без додаткових заяв від працівника.

За ненадання працівникам (в паперовому чи електронному вигляді) розрахункових листів є порушення інших вимог законодавства про працю, за яке посадові особи притягуються до фінансової відповідальності з накладанням штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).