Надання та прощення поворотної фіндопомоги фізособі - підприємцю

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

При цьому, ПКУ не передбачено податкових різниць за операціями надання або отримання поворотної фінансової допомоги. Таким чином, такі операції обліковуються виключно за правилами бухгалтерського обліку.

Як передбачено п. 6 П(С)БО 16, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Надаючи ПФД як ФОП, так і фізособі у підприємства одночасно зменшуються активи (грошові кошти на рахунку) та виникає дебіторська заборгованість отримувача ПФД перед підприємством. Тому при наданні ПФД в бухгалтерському обліку витрат також не виникає.

Витрати у підприємства виникнуть лише у випадку прощення такої ПФД.

У бухобліку підприємства надана позика, як правило, відображається у складі іншої дебіторської заборгованості (за дебетом субрахунку 377). У разі прощення заборгованості позикодавцем, сума дебіторської заборгованості списується до інших витрат проведенням: Дт 944 Кт 377.

Якщо на підприємстві було створено резерв сумнівних боргів, то інші витрати визнавалися при його створенні проведенням: Дт 944 Кт 38. Відповідно, списання позики за рахунок такого резерву відобразиться проведенням: Дт 38 Кт 377. Сума боргу, яка перевищуватиме суму створеного резерву, потрапить до інших витрат у періоді її списання: Дт 944 Кт 377.

У зв'язку із прощенням наданої суми ПФД у «високодохідника» виникнуть такі коригування ФР до оподаткування:

• за пп. 139.2.1 ПКУ фінрезультат до оподаткування збільшується на:
  • суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до П(С)БО або МСФЗ;
  • суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.
• за пп. 139.2.2 ПКУ фінрезультат до оподаткування зменшується на:
  • суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився цей результат відповідно до П(С)БО або МСФЗ;
  • суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.

Надання ПФД фізособі

Згідно з пп. 165.1.31 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).

Таким чином, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується фізичною особою на підставі укладеного договору позики, протягом його строку дії, тобто часу, упродовж якого боржник повинен виконати обов’язок щодо повернення отриманої допомоги, не є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором.

Надана фізособі сума поворотної фінансової допомоги відображається у розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «197». Повернення фізособою ПФД відображати у розрахунку за ф. №1ДФ не потрібно.

Разом з цим, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:

• основної суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощенно. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом (пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ).
• сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (пп. 164.2.7 ПКУ).

При цьому, податківці у підкатегорії 103.02, «ЗІР» зазначають, якщо боржником не виконується зобов’язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника податку у разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення строку позовної давності на підставі пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ (ознака доходу "126") або пп. 164.2.7 ПКУ у разі спливу строку позовної давності (ознака доходу "107»").

Тобто, в обох випадках фізособа самостійно сплачує ПДФО та ВЗ та декларує списану суму ПФД, але у разі списання ПФД за власним бажанням кредитора до спливу строку позовної давності, такий кредитор має повідомити боржника про прощення боргу.

Оподаткування наданої та прощеної ПФД не змінюється від того, чи є фізособа працівником підприємства, чи ні.

Коефіцієнт

Відповідно до пп. 164.5 ПКУ, коефіцієнт застосовується у разі виплати доходу у негрошовій формі. Оскільки ПФД було надано в грошовій формі, то такий коефіцієнт для обрахунку бази оподаткування не застосовується.

Надання ПФД ФОПу - платнику ЄП

У першу чергу зазначимо, що сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги. Детальніше це питання ми розглядали тут.

Податкових коригувань (зменшення суми раніше визнаного доходу та ЄП) при подальшому поверненні ПФД, яка не була вчасно повернена у період протягом 12 місяців, нормами ПКУ не передбачено. Тобто, якщо протягом 12 календарних місяців не повернули ПФД, і визнали її доходом, а потім після цього ПФД повертається пізніше, ніж через 12 календарних місяців, то у звітному періоді повернення такої ПФД зменшення доходу вже не відбувається.

Надану підприємцю ПФД, податківці у підкатегорії 103.25, «ЗІР», пропонують відображати з тією ж ознакою доходу, що і при наданні фізособі – «197».

Проте включення до складу доходу платника ЄП неповернутої протягом 12 місяців ПФД не є підставою для припинення такого зобов’язання – ФОП повинен повернути отриману ПФД допоки не мине строк позовної давності або її буде прощенно надавачем.

У переліку доходів, що оподатковується єдиним податком сума прощеної ПФД не зазначена, тому вважаємо, що у разі прощення ПФД наданої підприємцю у нього виникають такі ж  податкові наслідки, що й у разі прощення ПФД фізособі – тобто підприємство лише відображає суму прощеної ПФД у розрахунку за формою №1ДФ з ознакою доходу «126» або «107».

ПДВ

Оскільки ПФД надається грошовими коштами, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ за пп. 185.1 ПКУ, а отже, не оподатковується цим податком.

ЄСВ

Об’єктом оподаткування ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та суму винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Відповідно сума прощеної ПФД не підлягає оподаткуванню ЄСВ, оскільки не включається до фонду оплати праці.

Дисконтування

Необхідно звернути увагу на нещодавні зміни до П(С)БО, через які виникла необхідність проводити дисконтування безпроцентної довгострокової заборгованості (в тому числі і фізосіб).

Дисконтуванню підлягає довгострокова заборгованість – тобто заборгованість, строк повернення якої складає більше одного року. Якщо строк повернення не встановлено або вказано «за вимогою», то така заборгованість вважається поточною, а не довгостроковою, оскільки є вірогідність, що кредитор буде вимагати її повернення протягом року.

Якщо заборгованість короткострокова, але не погашається понад рік, дисконтувати її також не потрібно. Від того, що поточна заборгованість стала простроченою, вона не стала довгостроковою. А тому, якщо прострочення стосується поточної заборгованості, то дисконтувати її не потрібно.

Детальніше про порядок дисконтування довгострокової заборгованості (як кредиторської, так і дебіторської) та бухгалтерські записи, якими відображається дисконтування такої заборгованості, ми розглядали тут.