У які строки «єдинник» має повернути поворотну фіндопомогу?

Відповідно до пп. 2 пп. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку, юридичної особи, є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ.

Своєю чергою, згідно з пп. 3 пп. 292.11 ПКУ до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.

Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.

Таким чином, ЮО-«єдинник», який отримав ПФД, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (незалежно від того, хто буде надавачем такої ПФД).

Отже, «неоподатковуваний» строк повернення ПФД для платників ЄП встановлено у ПКУ – 12 календарних місяців з дня її отримання.

Водночас, сам строк повернення такої допомоги може бути і більшим (визначається договором). ПКУ визначає лише строк для оподаткування такої суми, а не строки її повернення.

Податкових коригувань (зменшення суми раніше визнаного доходу та ЄП) при подальшому поверненні ПФД, яка не була вчасно повернена у період протягом 12 місяців, нормами ПКУ не передбачено. Тобто, якщо протягом 12 календарних місяців не повернули ПФД, і визнали її доходом, а потім після цього ПФД повертається пізніше, ніж через 12 календарних місяців, то у звітному періоді повернення такої ПФД зменшення доходу вже не відбувається.

Бухгалтерський облік

Варто звернути увагу, що дохід виникне лише в податковому обліку, як дохід платника єдиного податку. В бухгалтерському обліку отримана сума ПФД не потрапить ані до складу доходу, ані до складу витрат, поки вона не буде прощена надавачем або поки не спливе строк позовної давності з дати її повернення.

Сума отриманої ПФД підприємством в бухгалтерському обліку не включається до складу доходу, оскільки вона не призводить до збільшення активів або зменшення зобов’язань, що обумовлює зростання власного капіталу.

Для відображення позик залежно від строків, отриманих не від банківських установ, передбачено субрахунки:

• 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті» або 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», якщо строк повернення позики згідно із договором більший як 12 місяців з дати складання фінзвітності (закінчення звітного періоду);
• 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», якщо позику слід повернути не пізніше, ніж протягом 12 місяців з дати складання фінзвітності (закінчення звітного періоду);
• 605 «Прострочені позики в національній валюті» або 606 «Прострочені позики в іноземній валюті», якщо строк погашення позики згідно із договором вже минув (але строк давності за такою заборгованістю ще не сплинув).

Отже, отримання короткострокової ПФД в обліку відображається записом Дт 311 Кт 685, а повернення - Дт 685 Кт 311.

А якщо строк повернення такої ПФД перевищує 12 календарних місяців, то надходження таких коштів відображається записом Дт 311 Кт 55, а в році її повернення вона переводиться до складу поточної заборгованості записом - Дт 55 Кт 611. ЇЇ погашення відображається записом - Дт 611 Кт 311.

Лише у той момент, коли сума отриманої ПФД стане безнадійною заборгованістю і буде списана (Дт 685 Кт 717), вона потрапить до складу доходів в бухгалтерському обліку.