Як списати безнадійну кредиторську заборгованість?

Бухгалтерський облік

В бухгалтерському обліку підприємства на субрахунку 631 відображається кредиторська заборгованість за отримані послуги. Відповідно до п. 5 П(С)БО 11, зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та є ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Таким чином, оскільки безнадійна кредиторська заборгованість не підлягає погашенню, її слід включити до складу доходу: Дт 631 Кт 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».

Підставою для списання може бути наказ керівника підприємства. Або інвентаризаційні документи, затверджені керівником, якими встановлено безнадійну кредиторську заборгованість.

Податок на прибуток

Об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається згідно з пп. 134.1.1 ПКУ як фінрезультат до оподаткування за наслідками фінзвітності, відкоригований на податкові різниці. Списана в бухгалтерському обліку кредиторська заборгованість фінрезультат до оподаткування збільшує, а відтак, збільшує і об’єкт оподаткування податком на прибуток. Разом з тим, податкові коригування для цієї ситуації не передбачені.

ПДВ

Якщо за послугами відображався податковий кредит, може постати питання, чи потрібно його коригувати. Прямої норми, яка би зобов’язувала це робити, ПКУ не містить. Тому за буквального розуміння норм ПКУ коригувати податковий кредит не потрібно.

Але податкова має іншу точку зору, яку висловлює в своїх численних консультаціях. Наприклад, читаємо відповідь на питання в підкатегорії 101.24, ЗІР: «Який порядок відображення в податковій декларації з ПДВ коригування податкового кредиту, сформованого при отриманні товарів/послуг, розрахунки з постачальником за які не проведено, при списанні кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності?».

Податкова відповідає на нього таким чином:

У розумінні пп. 14.1.257 ПКУ, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою. Тому, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої ПН сформував ПК, але такі товари/послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму ПК. 

Коригування здійснюється на підставі бухгалтерської довідки та відображається у рядку 14 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації, в якому заповнюється таблиця 2:

• в графі 2 – зазначається індивідуальний податковий номер постачальника;
• в графі 3.1 – дата складення бухгалтерської довідки, наприклад: «09.2020»; 
• в графі 4 – обсяг постачання (без ПДВ);
• у графі 5 – сума ПДВ нарахована за основною ставкою;
• у графі 6 – сума ПДВ нарахована за ставкою 7%.

Таким чином, за версією податкової, складати в цій ситуації РК до ПН не потрібно.

Отже, якщо підприємство не бажає конфліктувати з податковою, воно може пристати на подібний варіант коригування податкового кредиту. У іншому разі доведеться відстоювати власну правоту, може, навіть і в суді. 

Хоча суд може стати на сторону податкової, як це зробив, наприклад, ВС (див. постанову ВС від 06.02.2018 р. у справі №804/7561/15).