Списання МНМА та ОЗ: документи та повідомлення податкової

Бухгалтерський облік ОЗ на підприємстві ведеться на підставі П(С)БО 7 та Методичних рекомендацій №561. Відповідно до п. 33 П(С)БО 7, об'єкт ОЗ перестає визнаватися активом (списується з балансу), зокрема, у разі його невідповідності до критеріїв визнання активом. 

Для визначення непридатності об'єкта ОЗ до використання й оформлення відповідних первинних документів керівник підприємства створює постійно діючу комісію, яка затверджується наказом.

Створена комісія, зокрема:

• здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню;
• встановлює причини невідповідності критеріям активу;
• визначає можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, які можуть бути отримані під час ліквідації об'єкта ОЗ, складає і підписує акти на списання ОЗ (типові форми №ОЗ-3 «Акт на списання основних засобів» та №ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів», затверджені Наказом №352).

Документом, що підтверджує непридатність активу в подальшій експлуатації є акт технічного стану, який підприємство замовляє в підприємства, вид діяльності якого передбачає надання висновків про економічну (технічну) недоцільність та/або неможливість відновлення майна. В актах технічного стану майна зазначаються рік виготовлення майна, дата введення в експлуатацію, обсяг проведеної роботи з модернізації, модифікації, добудови, дообладнання і реконструкції, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів. В акті на списання майна експерти детально зазначають причини його списання та роблять висновок про економічну (технічну) недоцільність та/або неможливість відновлення майна. 

Крім того, на підприємстві складається протокол засідання комісії, акт інвентаризації, акти на списання майна, підписані членами комісії, які разом з актами технічного стану (підписані експетрами, які зробили заключення) подаються на розгляд керівника підприємства, який приймає рішення про їх затвердження і за прийняте рішення несе персональну відповідальність.

Також складається типовий акт за ф. №ОЗ-3 або №ОЗ-4 у двох примірниках. До цих документів підшивається інвентарна картка ОЗ (ф. №ОЗ-6), в якій робиться запис про вибуття, а також проставляються позначки в описі інвентарних карток обліку ОЗ (ф. №ОЗ-7), картці обліку руху ОЗ (ф. №ОЗ-8), інвентарному списку ОЗ (ф. №ОЗ-9). 

У бухгалтерському обліку відповідно до п. 34 П(С)БО 7, фінансовий результат від вибуття об'єктів ОЗ визначається відніманням із доходу від вибуття ОЗ їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям ОЗ, тобто у цьому випадку під час ліквідації об'єкта ОЗ дохід дорівнює нулю — при нульовій залишковій вартості (списується проведенням Дт 131 Кт 10).

Деталі, вузли, агрегати й інші матеріали, отримані під час розбирання і демонтажу ОЗ, що ліквідовуються, оприбутковуються з визнанням іншого доходу із зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів (Дт 20 Кт 746).

Відповідно до пп. 146.16 ПКУ за рішенням комісії ОЗ ліквідовується. При цьому ні доходів, ні витрат у податковому обліку не виникає. У момент ліквідації об'єкта ОЗ (за пп. 189.9 ПКУ) ПЗ з ПДВ також не нараховуються, адже база оподаткування — залишкова вартість — дорівнює нулю. Якщо МНМА амортизувався за правилом «50% та 50%», тоді податкові зобов'язання нараховуються виходячи з 50%, що залишилися. Якщо ж амортизація нараховувалася в першому місяці використання МНМА у розмірі 100% його амортизовуваної вартості, тоді база для нарахування податкових зобов'язань відсутня. Звертаємо увагу, що податкові зобов'язання на підставі пп. 198.5 ПКУ не нараховуються, якщо необоротні активи були придбані до 01.07.2015 р. і при їх придбанні податковий кредит не відображався. Або ж якщо платник ПДВ придбав необоротні активи у неплатника ПДВ (незалежно від дати придбання активів). Така думка зазначена в листі ДФС від 07.08.2015 р. №29168/7/99-99-19-03-02-17.

Дана норма не поширюється на випадки, коли ОЗ ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди керівника, у тому числі в разі викрадення ОЗ, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення ОЗ у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

В ІПК від 29.01.2019 р. №300/ІПК/28-10-27-01-11 зазначено, що ПКУ не визначено механізму подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. У зв’язку із цим платник податку може подати такі документи (копії документів) до контролюючого органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису).

Тобто виходить, що як такого обов’язку надсилати документи відразу після списання ОЗ до контролюючих органів у платника ПДВ немає.

Зазвичай на практиці, документи про списання активів не надсилаються відразу до податкової, а надаються на їх вимогу лише під час проведення перевірки.