• Посилання скопійовано

Періодичний платіж при продажу прав на об’єкт інтелектуальної власності: що в обліку?

ТОВ – платник податку на прибуток (без ПДВ) надало послуги нерезиденту щодо розроблення комп’ютерної гри. Усі права на гру передано нерезиденту. Нерезидент виплачує ТОВ 5% з доходу, які у договорі називаються «роялті». Який облік та оподаткування?

Що вважається роялті, а що ні, прописано у пп. 14.1.225 ПКУ. Роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності.

Не вважаються роялті платежі, отримані за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України.

Водночас, податківці у листі ДФС від 18.08.2015 р.  №30644/7/99-99-19-02-02-17 на Питання 6: «Якщо визначення у Кодексі терміна «роялті» не співпадає з визначенням у міжнародному договорі про уникнення подвійного оподаткування, яке саме визначення застосовується при оподаткуванні доходів нерезидента відповідно до п. 141.4 ст. 141 Кодексу?» відповідають, що відповідно до п. 3.2 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВРУ, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

При цьому, оскільки міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над положеннями Кодексу та містять власні визначення понять та положень, то для визначення поняття «роялті» застосовуються положення такого міжнародного договору.

Відповідно до умов договору він був складений за законодавством Англії та Уельсу. Відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Англією (ст. 12), термін «роялті» при  використанні  в  цій  статті  означає платежі   будь-якого   виду,  що  одержують  як  відшкодування  за користування або надання права користування  будь-яким  авторським правом на літературні твори,  твори мистецтва або науки, включаючи кінематографічні фільми,  будь-які патенти,  торгові марки, дизайн або модель,  план,  таємну  формулу або процес,  або за інформацію («ноу-хау»),  що   стосується   промислового,  комерційного  або наукового досвіду.

Таким чином, як відповідно до українського законодавства, так до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Англією, під роялті розуміється платіж за надане право користуватися об’єктом інтелектуальної власності, тобто «покупцю» передається лише право користування об’єктом права інтелектуальної власності, а право розпорядження таким об’єктом залишається за власником.

Тому вважаємо, що не можна говорити, що періодичні платежі у певному відсотку від виручки замовника, які замовник буде сплачувати виконавцю, як про роялті. Адже, як ми вище вказали, такі платежі за своєю природою не можуть бути роялті.

Відповідно до умов договору виконавець-резидент передав замовнику-нерезиденту всі майнові та немайнові права на такий об’єкт права інтелектуальної власності як комп’ютерна програма, а не лише право користування. За продаж права інтелектуальної власності – комп’ютерної програми, виконавець отримав фіксовану плату. Відповідно у себе в обліку на дату продажу активу були відображені і доходи, і витрати (Дт 36 Кт 70, Дт 90 Кт 286).

Послуги повноцінно надані та «закриті», тому при отриманні періодичних платежів від замовника не потрібно коригувати ні дохід, ні витрати за наданою послугою із розробки.

Вважаємо, що такі платежі можна розглядати як грошові бонуси.

У зв’язку із цим зауважимо наступне:

 

Бухоблік

Відповідно до п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства),  за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Дебіторська заборгованість, яка й є активом, це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату (п. 4 П(С)БО 10).

Відповідно до умов договору оплата платежів супроводжується щомісячним звітом про продажі, тож дата нарахування та дата отримання коштів одна, а отже, на таку дату слід зробити проведення – Дт 31 Кт 719. Якщо спочатку відбуватиметься нарахування – тобто спочатку подається звіт про доходи, за яким можна вирахувати такий платіж до сплати, а потім вже виплата, то спочатку здійснюється проведення Дт 377 Кт 719, а потім - Дт 31 Кт 377.

 

Податок на прибуток 

Тут жодних коригувань.

 

ПДВ

На практиці зазвичай, податківці розрізняють платежі або як роялті, або як послуги.

Що стосується роялті, то, як ми вище вказали, такі платежі не можуть розглядатися як роялті. Так, навіть, якщо й говорити про них, то роялті не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.6 ПКУ). А отже, складати ПН не потрібно (підкатегорія 101.16 ресурсу «ЗІР», запитання: «Чи складається та реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування ПДВ або місце постачання яких визначено за межами митної території України?»).

Тепер, якщо податківці розглядатимуть такі платежі як послуги, то зазначимо наступне:

Навіть, якщо податківці у цих платежах бачитимуть послуги, пов’язані із продажем комп’ютерної гри, то такі платежі все одно не будуть об’єктом ПДВ. Адже місцем надання майнових прав інтелектуальної власності вважається місце, у якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання (пп. 186.3 ПКУ). А оскільки замовник – нерезидент, тобто території не України, а послуги оподатковують лише на території України, то немає об’єкту оподаткування ПДВ (ІПК від 07.06.2017 р. №523/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Якщо говорити про бонуси, то податківці дуже люблять говорити про маркетингові послуги, а отже, також бажають бачити ПДВ (див. тут). Втім, відповідно до умов договору, такі платежі надаються виконавцю просто так, тобто немає умови, які б мав він спочатку здійснити, а вже після виконання дій, отримав би винагороду у вигляді платежів. Тому не те, що про маркетингові, взагалі про будь-які послуги немає змісту говорити.

А оскільки немає ні постачання послуг, ні постачання товарів, то вважаємо, що операція із отримання таких платежів не оподатковується ПДВ, адже немає об’єкту оподаткування ПДВ.

 

На замітку!

У пп. 14.1.185 ПКУ під поняттям «постачання послуг» зазначається, що це надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. Аналогічне сказано й у ч. 1 ст. 901 ЦКУ.

 

Таким чином, вважаємо, що періодичні платежі варто розглядати як грошові бонуси, які не вважається ні постачанням послуг, ні товарів, а отже, не оподатковують ПДВ. ПН складати при цьому не потрібно.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Поставка основного засобу резиденту за трьохстороннім договором, де платник-нерезидент: облік та оподаткування
    Підприємство уклало трьохсторонній договір на поставку автобусів дитячому садку, де платником є нерезидент. Оплата в євро. Перша частина оплати 10% - 02.01.2024 р., друга 90% - 14.02.2024 р. ПДВ у складі ціни. Поставка автобуса відбулася 15.02.2024 р. Який порядок відображення в обліку та складання ПН?
    27.03.202413
  • Як повернути ОЗ з рахунку 286 знову на рахунок 10?
    Підприємство у вересні 2021 р. прийняло рішення продати основні засоби (меблі). Активи було переведено до складу необоротних активів, утримуваних для продажу за найменшою з вартостей, зокрема, балансовою. У зв'язку з війною ці ОЗ не були продані. У 2024 р. прийнято рішення не продавати їх та продовжити використовувати у госпдіяльності. Скоригована балансова вартість (балансова вартість зменшена на суму амортизації, яка була б нарахована за період жовтень 2021 - грудень 2023 рр.) дорівнює нулю. За якою вартістю зараховувати об'єкт до складу основних засобів?
    26.03.202461
  • Облік компенсації за працевлаштування ВПО
    Які бухгалтерські проведення слід здійснити при компенсації роботодавцю за працевлаштування ВПО?
    26.03.202434
  • Чи збільшують первісну вартість ОЗ витрати на його монтаж на новому місці використання?
    Підприємство має об’єкт ОЗ, який використовувався в орендованому магазині. Після закінчення договору оренди, об'єкт ОЗ демонтований за старою адресою використання та переміщений в інший орендований магазин за іншою адресою. Для використання ОЗ за новою адресою підприємство понесло витрати на демонтаж за старою адресою та монтаж ОЗ на новому місці. Як обліковувати послуги демонтажу і монтажу старого (що уже був у використанні) об'єкту ОЗ за новою адресою? Чи можна збільшити первісну вартість ОЗ на суму витрат на його монтаж на новому місці?
    25.03.202442
  • Облік придбання ОЗ в кредит за програмою 5-7-9
    Підприємство придбаває обладнання, сплачуючи 30% коштів, а 70% сплачує банк за кредитним договором на 5 років за програмою 5-7-9. Частину відсотків за кредитом сплачує підприємство, а частину - держава. Обладнання ще не виготовлене. За договором, поставка буде на 71-й день від дати оплати, яка була 08.02.2024 р. Як відображати ці операції в бухобліку?
    21.03.202442