Порушено справу щодо банкрутства ТОВ: коли списувати заборгованість?

Для цілей податкового обліку згідно з пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ безнадійною заборгованістю вважається заборгованість суб’єкта господарювання, визнаного банкрутом, у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до роз’яснень ДФС у листах від 17.12.2015 р. № 27022/6/99-99-19-02-02-15, від 01.06.2017 р. №432/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 15.06.2017 р. №673/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 14.12.2017 р. №2984/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 26.01.2018 р. №299/ІПК/28-10-01-03-11 достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін, або припинення юрособи, що підтверджується записом у ЄДР про держреєстрацію припинення юрособи.

Зазначимо, що ПКУ більше ніяких додаткових критеріїв визнання дебіторської заборгованості боржника безнадійною не виносить – тобто незалежно від того, чи кредитор пред’являв свої вимоги боржнику у процедурі банкрутства. 

Вважаємо, що фраза «прийнятої у судовому засіданні за участі сторін» - це лише фраза з ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство: «У випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців».

Таким чином, для цілей ПКУ дебіторська заборгованість стає безнадійною на дату постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом. Втім, у нас є ще бухоблік й податкові критерії безнадійності, які  не збігаються із податковим обліком.

Адже для бухобліку потрібна, зокрема, впевненість у неповерненні боргу (п. 4 П(С)БО 10). Саме через це заборгованість виключають із балансу (п. 11 П(С)БО 10). А така впевненість прийде лише протягом року після прийняття такої постанови (ст. 37 Закону про банкрутство). А саме тоді (коли існує впевненість в тому, що дебіторська заборгованість не буде погашена!) відбувається списання боргу за рахунок резерву сумнівних боргів в бухобліку.

На замітку!

Згідно з ст. 23 Закону про банкрутство особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання (30 днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство), або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними (ч. 5 ст. 45 Закону про банкрутство).

Тому коригування фінрезультату до оподаткування в цьому випадку відбувається за датами подій в бухобліку. Спочатку збільшення на суми створеного резерву сумнівних боргів у звітних періодах його створення. А далі - зменшення на суму списаної за рахунок такого резерву заборгованості - у звітних періодах її списання в бухобліку, незважаючи на те, що в податковому обліку вона стала безнадійною ще з дати набрання чинності постанови суду про банкрутство. Адже до коригування в цьому випадку призводить використання резерву сумнівних боргів і відповідність списаної за його рахунок заборгованості ознакам безнадійної за пп. 14.1.11 ПКУ. Про це ми зазначали тут>> 

Згідно з Інструкцією №291 нарахування суми резерву сумнівних боргів відображається за Дт субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» у кореспонденції з Кт рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів». Списання безнадійної дебіторської заборгованості  в даному випадку відображається бухгалтерським записом за Дт рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» у кореспонденції з Кт субрахунку 361. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується до інших операційних витрат, а саме у Дт субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги».

ПДВ

У листі від 23.07.2018 р. №3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, про який ми згадували тут, податківці наголосили: «У разі попередньої оплати товарів/послуг, які у межах терміну позовної давності не були поставлені, факт придбання таких товарів/послуг, як це передбачено п. 198.3 ПКУ, відсутній та відповідно платник податку втрачає право на податковий кредит, попередньо сформований за операцією з придбання таких товарів/послуг».

Відповідно платник податку зобов’язаний відкоригувати таку суму податкового кредиту. 

Податківці у коментованій ІПК навели такий алгоритм коригування раніше відображеного ПК:

• якщо ПК було сформовано на підставі ПН до 01.07.2015 р. – податковий кредит коригується на підставі бухгалтерської довідки;
• якщо ПК було сформовано на підставі ПН після 01.07.2015 р. – податковий кредит коригується шляхом нарахування ПДВ за нормою п. 198.5 ПКУ зі складанням відповідної ПН. 

Логічно це зробити у звітному періоді списання заборгованості (на підставі бухгалтерської довідки).