• Посилання скопійовано

Дебіторська заборгованість покупця - банкрута: як списати?

У грудні 2015 р. підприємство відвантажило покупцю зерно. Покупець за товар розрахувався частково. ПЗ з ПДВ нараховано, ПДВ сплачено, ПН зареєстровано, кошти зі спецрахунку використано. Постановою суду боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру на 12 місяців. Як списати таку заборгованість? Чи будуть наслідки з ПДВ?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Списання безнадійної заборгованості

Визначення безнадійної заборгованості міститься в пп. 14.1.11 ПКУ. Зокрема, це заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку, або припинених як юрособи у зв'язку з їх ліквідацією.

ДФС у листі  від 09.03.2017 р. №4676/6/99-99-15-02-02-15 зазначала, що достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог пп. «з» п. 14.1.11 ПКУ є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін, або припинення юрособи, що підтверджується записом у Єдиному держреєстрі про держреєстрацію припинення юрособи.

На момент прийняття такої постанови судом ще було невідомо, чи стала така дебіторська заборгованість насправді безнадійною. Адже згідно з п. 1 ст. 37 Закону №2343 ліквідаційна процедура запроваджується господарським судом строком на 12 місяців. 

Тобто постанова господарського суду – це ще не кінець існування боржника і не 100% гарантія того, що дебіторська заборгованість підприємства не буде погашена. Можливо і буде. Але для податкового обліку це не має значення, адже ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень ПКУ визначено пп. 14.1.11 ПКУ, і в даному випадку вони мають місце.

Для бухобліку початок процедури банкрутства боржника означає необхідність створення резерву сумнівних боргів. А ось після прийняття судом відповідної постанови може виникнути різниця між бухгалтерським та податковим обліком. У податковому обліку така постанова (згідно з роз'ясненнями ДФСУ) вже є підставою для списання безнадійної дебіторської заборгованості. У бухгалтерському ж - треба остаточно переконатися в тому, що борг не буде погашений, а це, якщо підприємство подало вимоги про погашення боргу за рахунок майна банкрута, може відбутися значно пізніше - протягом року після прийняття такої постанови. А саме тоді (коли існує впевненість в тому, що дебіторська заборгованість не буде погашена!) відбувається списання боргу за рахунок резерву сумнівних боргів в бухобліку. 

Тому коригування фінрезультату до оподаткування в цьому випадку відбувається за датами подій в бухобліку. Спочатку - збільшення на суми створеного резерву сумнівних боргів у звітних періодах його створення. А далі - зменшення на суму списаної за рахунок такого резерву заборгованості - у звітних періодах її списання в бухобліку, незважаючи на те, що в податковому обліку вона стала безнадійною ще з дати набрання чинності постанови суду про банкрутство. Адже до коригування в цьому випадку призводить використання резерву сумнівних боргів і відповідність списаної за його рахунок заборгованості ознакам безнадійної за пп. 14.1.11 ПКУ.

Згідно з Інструкцією №291 нарахування суми резерву сумнівних боргів відображається за Дт субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» у кореспонденції з Кт рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів». Списання безнадійної дебіторської заборгованості  в даному випадку відображається бухгалтерським записом за Дт рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» у кореспонденції з Кт субрахунку 361. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується до інших операційних витрат, а саме у Дт субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги».

 

ПДВ

Оскільки в даному випадку товар вже було відвантажено, то оподатковувана операція вже відбулася. Відсутність оплати як другої події не впливає на податкові зобов’язання продавця.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Часткова оплата рахунку у 2026 році: чи допустима сплата 50% вартості? (аудіоверсія)
    Чи може підприємство сплатити контрагенту лише 50% суми, зазначеної в рахунку, якщо повна оплата рахунку не здійснюється?
    26.06.202661
  • Тимчасові споруди у 2026 році: мінімальний строк амортизації та правила нарахування (аудіоверсія)
    Який строк корисного використання встановлюють для тимчасових (нетитульних) споруд для нарахування амортизації та з якого моменту її починають нараховувати?
    26.06.2026595
  • Відображення заборгованостей минулих періодів та витрат за відсутності діяльності (аудіоверсія)
    Ми, Товариство з обмеженою відповідальністю, надавали охоронні послуги. Завжди були на єдиному 5% податку. З 01.01.2026р. охоронні послуги заборонено надавати платникам єдиного податку і ми вимушені були перейти на загальну систему оподаткування і зареєструватися платниками ПДВ. Оскільки, наш клієнт відмовився піднімати ціну на 20%, ми втратили охороняємий об'єкт і вимушені були в січні 2026р. звільнити всіх людей. На сьогоднішній день фірма не працює. Підкажіть, будь ласка, в яких графах податкової декларації з податку на прибуток ми повинні відобразити наступні події? І які додатки до податкової декларації з податку на прибуток в данному випадку потрібно заповнювати? Події: - отримали кошти в січні 2026р., по актам виконаних робіт за минулий період, коли ми ще були на єдиному податку в сумі - 93 000,00 грн. - нарахована та виплачена заробітна плата з компенсацією в сумі - 71 279,86 грн. - нараховано ЄСВ в сумі- 15 681,57 грн. - банк з нас щомісяця знімає по 150 грн.за обслуговування рахунку, чи маємо ми право їх відносити на витрати, якщо не має діяльності? Загальна сума банківських послуг за рік буде - 3086,71 грн.
    25.06.202632
  • Нестача піску при залізничному перевезенні у 2026 році: бухоблік і коригування поставки (аудіоверсія)
    Підприємство здійснює оптову торгівлю будівельним піском. За договором право передачі товару покупцеві переходить на станції відправлення 25.05.2026 р. Після прибуття вантажу на станцію покупця 02.06.2026 р. виявлено нестачу порівняно з даними залізничної накладної, що підтверджено актом зважування. Продавець погоджується скоригувати кількість заради збереження ділових відносин. Як відобразити таке коригування в бухобліку?
    25.06.202625
  • Перевищення вартості субпідрядних робіт у 2026 році: вплив на собівартість договору (аудіоверсія)
    Підрядник виконує електромонтажні роботи за договором із замовником. Частину робіт передано субпідряднику, при цьому фактична вартість субпідрядних робіт перевищила суму, передбачену кошторисом. Водночас договір у цілому залишається прибутковим за рахунок націнки на матеріалах. Замовник не погоджується на збільшення договірної ціни. Чи може підрядник включити до собівартості фактичну вартість робіт субпідрядника та чи потрібно вносити зміни до кошторису?
    24.06.202628