Дебіторська заборгованість покупця - банкрута: як списати?

Списання безнадійної заборгованості

Визначення безнадійної заборгованості міститься в пп. 14.1.11 ПКУ. Зокрема, це заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку, або припинених як юрособи у зв'язку з їх ліквідацією.

ДФС у листі  від 09.03.2017 р. №4676/6/99-99-15-02-02-15 зазначала, що достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог пп. «з» п. 14.1.11 ПКУ є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін, або припинення юрособи, що підтверджується записом у Єдиному держреєстрі про держреєстрацію припинення юрособи.

На момент прийняття такої постанови судом ще було невідомо, чи стала така дебіторська заборгованість насправді безнадійною. Адже згідно з п. 1 ст. 37 Закону №2343 ліквідаційна процедура запроваджується господарським судом строком на 12 місяців. 

Тобто постанова господарського суду – це ще не кінець існування боржника і не 100% гарантія того, що дебіторська заборгованість підприємства не буде погашена. Можливо і буде. Але для податкового обліку це не має значення, адже ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень ПКУ визначено пп. 14.1.11 ПКУ, і в даному випадку вони мають місце.

Для бухобліку початок процедури банкрутства боржника означає необхідність створення резерву сумнівних боргів. А ось після прийняття судом відповідної постанови може виникнути різниця між бухгалтерським та податковим обліком. У податковому обліку така постанова (згідно з роз'ясненнями ДФСУ) вже є підставою для списання безнадійної дебіторської заборгованості. У бухгалтерському ж - треба остаточно переконатися в тому, що борг не буде погашений, а це, якщо підприємство подало вимоги про погашення боргу за рахунок майна банкрута, може відбутися значно пізніше - протягом року після прийняття такої постанови. А саме тоді (коли існує впевненість в тому, що дебіторська заборгованість не буде погашена!) відбувається списання боргу за рахунок резерву сумнівних боргів в бухобліку. 

Тому коригування фінрезультату до оподаткування в цьому випадку відбувається за датами подій в бухобліку. Спочатку - збільшення на суми створеного резерву сумнівних боргів у звітних періодах його створення. А далі - зменшення на суму списаної за рахунок такого резерву заборгованості - у звітних періодах її списання в бухобліку, незважаючи на те, що в податковому обліку вона стала безнадійною ще з дати набрання чинності постанови суду про банкрутство. Адже до коригування в цьому випадку призводить використання резерву сумнівних боргів і відповідність списаної за його рахунок заборгованості ознакам безнадійної за пп. 14.1.11 ПКУ.

Згідно з Інструкцією №291 нарахування суми резерву сумнівних боргів відображається за Дт субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» у кореспонденції з Кт рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів». Списання безнадійної дебіторської заборгованості  в даному випадку відображається бухгалтерським записом за Дт рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» у кореспонденції з Кт субрахунку 361. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується до інших операційних витрат, а саме у Дт субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги».

ПДВ

Оскільки в даному випадку товар вже було відвантажено, то оподатковувана операція вже відбулася. Відсутність оплати як другої події не впливає на податкові зобов’язання продавця.