Облік донарахованих сум податку на прибуток, штрафів та пені за результатами перевірки

Внесення змін у бухоблік

Якщо за результатами податкової перевірки потрібно виправити показники бухобліку та фінзвітності, то це робиться так.

Відповідно до п. 4 та п. 5 П(С)БО 6 виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

У даному випадку помилка допущена у попередньому звітному періоді поточного року.

Помилки, допущені в бухобліку за поточний рік, виправляють у первинних документах та облікових регістрах згідно з правилами, передбаченими розділом 4 Положення №88. Зокрема, п. 4.2 Положення №88 описує коректурний спосіб виправлення помилок, а п. 4.3 — спосіб «сторно». Отже, в місяці виявлення помилки вона виправляється, і після цього дані обліку будуть правильними. 

Усі помилки поточного року, виявлені та виправлені до складання фінансової звітності за цей рік, будуть включені до показників такої звітності, тож жодних коригувань статей звітності робити не треба. Так, згідно з ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік, проміжну звітність складають щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року. Баланс підприємства складають станом на кінець останнього дня кварталу. Оскільки на цей момент помилки минулих кварталів поточного року вже будуть виправлені та проведені в обліку, вони будуть враховані в показниках статей балансу на цей момент, а також у складі доходів і витрат, відображених наростаючим підсумком у звіті про фінансові результати. Звичайно, в цьому разі статті балансу на початок року не коригуються.

Виправлення податкового обліку з податку на прибуток

Відповідно до п. 54.3 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток платника податку на прибуток, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток платника податку, заявлених у податкових  деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп. 54.3.2 ПКУ).

Якщо згідно з нормами ст. 54 ПКУ сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (п. 54.5 ПКУ). Тобто платник податку на прибуток не повинен відображати результати перевірки у своїх податкових деклараціях з податку на прибуток – в уточнюючий або в поточній. Він повинен лише вчасно сплатити донараховану суму, якщо не має наміру її оскаржувати.

Проте у своєму поточному обліку податку на прибуток (у так званому податковому обліку) платник податку на прибуток може враховувати результати перевірки. Наприклад, якщо перевіркою донараховані суми доходу від продажу товарів, така помилка виправляється в бухобліку - донараховується дохід, збільшується фінрезультат і одночасно автоматично збільшується база податку на прибуток у податковому обліку.  

Або, якщо донарахування податку пов’язано їз незастосуванням різниць (наприклад, підприємство помилково не застосувало різницю, передбачену пп. 140.5.10 ПКУ, внаслідок чого було занижено податок на прибуток), то таке донарахування в бухобліку не відображається. Проте його можна відобразити в управлінському обліку з метою повного висвітлення всіх господарських операцій. Як уже зазначалося, у декларації з прибутку ця помилка не відображається, на бухоблік вона також не впливає.

Таким чином, слід проаналізувати фактичні обставини всіх операцій, за якими перевіркою було донараховано податок на прибуток, та за потреби внести виправлення у бухоблік.

У бухобліку відображаються тільки узгоджені грошові зобов’язання,  зокрема,  донараховані в результаті перевірки. Тож, якщо рішення контролерів перебуває у процедурі оскарження у судовому або адміністративному порядку, то до закінчення цих процедур в обліку нічого відображати не потрібно.

Декларація з податку на прибуток, що подається після перевірки, не повинна включати донарахований податок, тобто ті операції, що були виявлені перевіркою та за якими було донараховано податок, у декларації не відображаються.  Більш докладно про деякі особливості складання декларації з податку на прибуток читайте тут, тут та тут>>

Донараховані податки, штрафи та пеня у бухобліку

Штрафи та пеня визнаються витратами того періоду, у якому узгоджено визначене контролерами податкове зобов’язання з податку на прибуток, зокрема, у якому було отримане ППР та прийнято рішення його не оскаржувати.

Донарахування податку на прибуток відображається записом Дт 98 Кт 641. Нарахування штрафів та пені – Дт 948 Кт 641.

При цьому донараховані суми штрафів та пені приймають участь у розрахунку фінрезультату з метою оподаткування.  Норма пп. 140.5.11 ПКУ на ці штрафні санкції не поширюється.