• Посилання скопійовано

Реєстрація платником ПДВ після втрати статусу

Платник ПДВ втратив свій статус у березні 2016 р. через відсутність діяльності. В першій половині травня він планує укласти договори на суму 2,5 млн грн, строк виконання яких – травень 2016 р. Чи має він право добровільно зареєструватися платником ПДВ? Чи подавати реєстраційну заяву після перевищення реєстраційної суми?

Запитання: Платник ПДВ втратив статус платника з ініціативи податкового органу у березні 2016 р. (відсутність діяльності за останні 12 місяців). В першій половині травня він планує укласти кілька договорів на суму 2,5 млн грн, строк виконання яких – травень 2016 р. Чи має право госпсуб’єкт ініціювати добровільну реєстрацію платником ПДВ? Чи треба подавати реєстраційну заяву саме після перевищення реєстраційної суми? Чи є ризик наразитися на штрафні санкції від податкового органу?

Відповідь:

За приписами п. 182.1 ПКУ якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ПКУ не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. В такому разі реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ПКУ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних (п. 183.3 ПКУ).

Тобто заяву за формою №1-ПДВ слід подати не пізніше ніж за 20 календарних днів до бажаної дати отримання статусу платника ПДВ.

Та дата, що буде значитися як бажана дата реєстрації платником ПДВ по суті буде  відповідати даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ. Інший варіант – не вказувати в заяві бажану дату реєстрації, в такому разі статус платника ПДВ буде отримано з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу. Цей варіант є більш вигідним, тому що:

1) суб’єкт господарювання самостійно обирає дату, коли він має намір зареєструватися платником ПДВ,

2) не втрачається право на ПК з ПДВ по вхідним операціям,

3) працювати із платником ПДВ є більш вигідним для контрагентів, адже вони матимуть право на вхідний ПК з ПДВ по таким операціям.

Інший варіант – реєструватися платником ПДВ через процедуру обов’язкової реєстрації. Відповідно до п. 181.1 ПКУ разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. І не важливо, на яку суму відбулося перевищення над сумою в 1 млн грн: на 1 грн чи на 1,5 млн грн – сам факт здійснення оподатковуваних операцій на суму, більше 1 млн грн автоматично змушує суб’єкта господарювання зареєструватися платником ПДВ, жодних штрафних санкцій з боку податківців в цьому разі очікувати не слід.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій в 1 млн грн (в контексті запитання таку заяву слід подати до 10 червня включно. Дата внесення запису до реєстру платників податку у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку (3 дні від дати подання заяви, за умови відсутності підстав для відмови) стане днем його реєстрації платником ПДВ. Не забувайте, що норми п. 183.10 ПКУ встановлюють досить жорсткі обмеження для тих, хто підпадає під обов'язкову реєстрацію, але так і не подав до контролюючого органу реєстраційну заяву. Такий суб’єкт господарювання  несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Кловская Юлия

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.2024955
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202429
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202429
  • Як скласти ПН на аванс, коли вартість робіт достовірно невідома?
    Замовником перераховано аванс за будівництво нежитлового об’єкта. Загальна вартість будівництва достовірно невідома, акти будуть закриватись щомісяця поетапно по формі КБ. На суму передплати виписано ПН на всю суму передплати з кількістю 1, одиниця виміру грн. Як має бути складена ПН за умови авансової оплати? На яку дату здійснюється РК: на дату проміжного акту чи на дату останнього акту за всіма ПН?
    17.04.20249275
  • ПДВ та облік при передачі продукції, якщо оплачує третя сторона
    Підприємство виробляє медичні меблі. За тристороннім договором покупцем (замовником) є лікарня, а оплачує благодійний фонд. Рахунок виставляється фонду, який оплачує 70% рахунку, потім меблі виробляються і передаються лікарні. Після підписання тристороннього акту прийому-передачі, фонд оплачує залишок 30%. Які особливості ПДВ? Як відображати в бухобліку?
    17.04.202435