Відповідальність за порушення строків повідомлення
Не зважаючи на те, що порушення допущено одне (хоч і щодо не одного працівника), відповідальність за нього є різних видів (матеріальна, адміністративна, фінансова тощо), і застосовуються вони незалежно один від одного.
Щодо матеріальної відповідальності (роботодавця перед працівниками). Порушення власником або уповноваженим ним органом юридичного обов'язку про попередження працівника про запровадження нових або зміну діючих умов оплати праці дає працівникові право в судовому порядку вимагати оплати праці на попередніх умовах за той період, протягом якого їх мали попередити про зміни умов такої оплати. Тобто, працівники у випадку, зазначеному у запитанні, мають право без обмеження будь-яким строком, згідно з ст. 233 КЗпП, звернутися до суду з тим, щоб оплату їх праці за січень 2015 р. було здійснено на попередніх до внесення змін умовах, оскільки їх не було своєчасно попереджено про такі зміни і нові умови оплати праці мали застосовуватися лише з лютого 2015 р. (зокрема, про таке право йдеться у постанові ВСУ).
Щодо фінансової відповідальності. У такому разі до підприємства-роботодавця застосовується відповідальність визначена ст. 265 КЗпПУ у вигляді фінансової санкції (штрафу). Розмір штрафу в цьому випадку становить одну мінімальну зарплату, як за інші порушення трудового законодавства.
Щодо адміністративної відповідальності. Посадових осіб підприємства може бути притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 41 КпАПУ. Порушення щодо інших порушень вимог законодавства про працю тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (от 510 грн до 1700 грн).
Повторне протягом року вчинення порушення або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 грн до 5100 грн).
Зауважимо, що до фінансової та адміністративної відповідальності порушників притягують органи Держпраці на підставі проведених перевірок.
Порядок нарахування індексації. У період, зазначений у запитанні, діяла редакція Порядку щодо нарахування індексації, затверджена постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078, відповідно до п. 5 якої у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважавться базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймався за 1 або 100%. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадилася. З наступного місяця здійснювалося обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
При цьому було вказано, що у разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення.
Тож, оскільки підвищення окладів працівників відбулося у грудні 2014 року, саме такий місяць є базовим для нарахування індексації. Такий місяць залишався базовим у разі подальшого зменшення посадових окладів до наступного підвищення постійної складової зарплати працівників (з грудня 2015 р. – підвищення не будь-якої постійної складової зарплати працівників, а виключно посадових окладів/тарифних ставок).
