Справляння плати за землю у випадку смерті власника: порядок

Запитання: Фермерське господарство, яке є платником фіксованого сільськогосподарського податку, орендує земельні ділянки у фізичних осіб. При цьому раз на рік нараховує орендну плату. Як вчиняти, коли фізична особа-орендодавець померла і немає кому виплачувати орендну плату? Господарство залишає невиплачену суму в себе, при цьому з неї утримує та перераховує прибутковий податок. Як відображати у формі №1ДФ дохід померлій особі, а згодом виплату спадкоємцю?

Відповідь: Внаслідок смерті фізичної особи або оголошення її померлою відкривається спадщина (ст. 1220 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі – ЦКУ)). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 ЦКУ).  Загальний строк для прийняття спадщини – шість місяців згідно ст. 1270 ЦКУ. Після цього строку спадкоємці можуть переоформлювати право власності на земельну ділянку померлої особи. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення – ст. 1225 ЦКУ. Отже, з моменту смерті власника земельної ділянки до переходу права власності на неї до спадкоємця проходить певний час, що зазвичай відлічується місяцями. 

У ст. 31 Закону України від 06.10.1998 р. №161-XIV «Про оренду землі» передбачені випадки припинення договору оренди землі. Крім цих випадків законом можуть бути передбачені й інші. За загальним правилом щодо найму майна, встановленим ст. 770 ЦКУ, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця. Виключення з цього правила становлять випадки, встановлені у договорі найму (оренди).

Тож  якщо договором оренди земельної ділянки не встановлено інше, у випадку смерті власника такої ділянки його права і обов’язки орендодавця переходять до спадкоємців, зокрема, право на отримання орендної плати. Якщо ж договір оренди земельної ділянки передбачає припинення його дії у разі смерті власника такої ділянки – орендодавця, то в такому разі права та обов’язки за договором до спадкоємців не переходитимуть, і відповідно, не потрібно будет нараховувати орендну плату. Але ж при цьому не можна буде і використовувати земельну ділянку таким чином, яким вона використовувалася під час дії договору оренди.

До того часу, поки договір оренди земельної ділянки не припинений, орендар повинен нараховувати орендну плату, маючи право одночасно збільшувати суму витрат в бухгалтерському обілку  на суму нарахованого орендного платежу. Виплату орендної плати можна буде здійснити лише тоді, коли спадкоємцю буде надано свідоцтво про право на спадщину або буде рішення суду про визнання спадщини відумерлою (щодо поняття відумерлої спадщини див. ст. 1277 ЦКУ).

Відповідно до п. 183.18. ПКУ особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку. Така реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається також у разі, якщо фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла або її оголошено померлою. 

Відповідно до п.176.2. ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у відповідні строки податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Згідно з п. 3.1 Наказу Міндоходів від 21.01.2014  №49 у графі 2 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі – форма №1ДФ) «Податковий номер або серія та номер паспорта» відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в податковому розрахунку. Звісно, що у особи, яка померла, ані податкового номеру, ані серії та номеру паспорта вже немає. То ж виконати фіскальний обов’язок щодо подання такого Податкового розрахунку податковий агент – орендар земельної  ділянки фактично не зможе.

Отже, якщо зі смертю власника земельної ділянки договір оренди не було припинено, а інформації щодо його спадкоємців орендар ще не отримав, то він повинен нараховувати орендну плату, але не виплачувати її до отримання такої інформації. Відповідно, і відобразити таку інформацію в формі №1ДФ теж не буде можливості. Отримавши інформацію про спадкоємця, орендар земельної ділянки зможе і форму №1ДФ подати, і ПДФО утримати з суми орендної плати. Для впорядкування інформації про фізичних осіб – орендарів радимо завчасно перед щорічним нарахуванням орендної плати отримувати дані про можливих спадкоємців земельних ділянок, а також нагадувати їм про необхідність оформлення права власності на земельну ділянку.

Якщо ж господарство нараховує орендну плати за земельні ділянки, що належали померлим особам та по яких спадкоємцями ще не прийнято спадщину, та при цьому воно утримує та перераховує ПДФО до бюджету, то в цьому випадку господарство буде мати переплату з цього податку, оскільки померлій особі не можна нарахувати дохід, а спадкоємці ще невідомі. Переплата «закриється» лише тоді, коли будуть відомі спадкоємці та по них буде подано інформацію у формі №1ДФ.

Крім цього, можна також порадити внести до договору оренди положення про те, що у разі смерті орендодавця договір оренди припиняється. Звісно, це можна робити лище в тому випадку, якщо господарство може припинити використання земельних ділянок з дати припинення договору. Якщо ж такої можливості немає, господарству слід діяти за схемою, що описана вище.