• Посилання скопійовано

Чи можна не застосовувати податкову різницю при придбанні товару із Гонконгу?

Підприємство протягом 2017 р. імпортувало товар із Гонконгу. За результатами 2017 р. підприємство повинно розраховувати податкові різниці. Чи можна та за яких умов не використовувати різницю, зазначену в рядку 3.1.7 додатку РІ для придбання товарів із Гонконгу (якщо ці операції не підпадають під визначення контрольованих операцій)?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

У рядку 3.1.7 додатку РІ до декларації з податку на прибуток йдеться про збільшення фінрезультату до оподаткування на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб - нерезидентів), що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п. 39.2.1.2 ПКУ (така різниця встановлена пп. 140.5.4 ПКУ).  

Наразі перелік таких держав (територій) затверджено постановою КМУ від 27.12.2017 р. №1045. І у ньому зазначено Особливий адміністративний район Китаю Гонконг (ЄС). Був цей район зазначений і у попередньому переліку, затвердженому постановою КМУ від 16.09.2015 р. №977-р. Тобто, за наслідками 2017 року різницю щодо товарів, придбаних із зазначеного району, підприємству обов’язково слід враховувати.  

Втім, збільшення об’єкта оподаткування можна уникнути (або хоча б зробити його меншим). Наприкінці пп. 140.5.4 ПКУ зазначено, що вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту (йдеться про Звіт про контрольовані операції).

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, коригування фінрезультату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки".

Отже, якщо підприємство застосує метод, визначений п. 39.3 ПКУ та доведе відповідність ціни придбання товару принципу "витягнутої руки", коригувати фінрезультат не доведеться. А навіть якщо ціна за принципом   "витягнутої руки" буде меншою, то збільшити фінрезультат до оподаткування можна буде не на 30% вартості придбання, а лише на різницю між цінами (звісно, якщо це буде вигідніше)

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Заповнення додатка АМ за І півріччя 2026 року при застосуванні прискореної амортизації (аудіоверсія)
    Як заповнити додаток АМ до декларації з податку на прибуток (інформація про результати амортизації за І півріччя 2026 року)? Чи потрібно для цього брати дані станом на 01.01.2026 р.? Якщо до окремих верстатів групи 4 застосовується прискорена амортизація, чи потрібно зазначати вартість усіх таких верстатів на початок і кінець звітного періоду? При цьому щодо частини верстатів рішення про застосування прискореної амортизації прийнято з 01.01.2025 р., а щодо інших — з 01.01.2026 р.
    Сьогодні 08:1927
  • Дивіденди у 2026 році після переходу із ЄП: ризики за пп. 57.1-1 ПКУ та алгоритм дій (аудіоверсія)
    Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) до вересня 2026 року включно перебуває на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок, 3 група, ставка 5%, неплатник ПДВ). З 1 жовтня 2026 року підприємство переходить на загальну систему оподаткування (стає платником податку на прибуток). За результатами діяльності у періоді 2024–2025 років (під час перебування на спрощеній системі) підприємство отримало чистий прибуток, сума нерозподіленого прибутку в балансі становить 18 млн грн. Наприкінці 2026 року (вже після переходу на загальну систему) планується прийняття рішення про розподіл цього прибутку та виплату дивідендів у розмірі 18 млн грн єдиному учаснику — іншій юридичній особі. Які податкові зобов'язання виникають у ТОВ (як емітента корпоративних прав) при нарахуванні та виплаті таких дивідендів материнській компанії наприкінці 2026 року? Зокрема: Чи зобов'язане ТОВ сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток відповідно до п. 57.1-1 ПКУ, враховуючи, що прибуток був сформований у періоді перебування на єдиному податку, але виплачується вже на загальній системі? Які особливості оподаткування та утримання податку у джерела виплати виникають, якщо материнська компанія є: а) резидентом України; б) нерезидентом?
    06.08.202626
  • Роялті помилково включене до доходу ФОП-"єдинника": виправляємо ситуацію у 2026 році (аудіоверсія)
    ФОП, починаючи з лютого 2019 року, щомісяця отримував від ТОВ роялті за використання торговельної марки. Усі отримані суми ФОП включав до доходу платника ЄП та оподатковував за ставкою 5%. Водночас ТОВ при виплаті роялті не утримувало ПДФО та ВЗ. Як зараз можна виправити цю ситуацію? Чи потрібно відображати отримані суми у декларації "єдинника" за II квартал 2026 року? Чи можуть виникнути питання з боку ДПС, якщо цього не зробити?
    06.08.202615
  • Дивіденди ТОВ на єдиному податку у 2026 році: авансовий внесок і ПКУ (аудіоверсія)
    ТОВ - платник ЄП (ІІІ група, ставка 5%, без ПДВ), єдиним учасником якого є юрособа — резидент України, у 2026 році планує розподілити та виплатити дивіденди за рахунок нерозподіленого прибутку 2024–2025 років у сумі 15 млн грн. Які податкові наслідки виникають у ТОВ-емітента?
    06.08.202623
  • Витрати на дозволи праці іноземців у 2026 році: порядок відображення для податку на прибуток (аудіоверсія)
    У якому порядку Товариство відображає для цілей податку на прибуток витрати на оплату Центру зайнятості коштів за отримання дозволів на застосування праці іноземців?
    05.08.2026244