Облік та оподаткування доходу у вигляді роялті

Бухоблік

У бухгалтерському обліку дата нарахування доходів у вигляді роялті відповідає даті, яка встановлена згідно з умовами ліцензійного договору. Наприклад, якщо умовами договору визначено щомісячний платіж, то дохід нараховується щомісяця записом Дт 373 Кт 719. Отримання платежу – Дт 311 Кт 373.

 Податковий облік

Згідно з положеннями  пп. 14.1.225 ПКУроялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь- які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу- хау).

Якщо об'єкт права інтелектуальної власності (зокрема,  торговельна марка) передається у використання без переходу права власності на нього, то платіж за таке з метою оподаткування  вважатиметься роялті. Про це зазначає ДФСУ  у  індивідуальній податковій консультації від 24.10.2017 р. №2351/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Податок на прибуток

Коригування фінрезультату з метою оподаткування  у випадку отримання доходів у вигляді роялті нормами ПКУ не передбачено. Отже, сума нарахованого доходу у вигляді роялті визнається у бухгалтерському обліку і потрапляє до обєкту оподаткування податком на прибуток (фінансового результату до оподаткування) відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ.

Податок на додану вартість.

У  «ЗІР» (підкатегорія 101.23), питання: «Чи підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ отримані платником податку роялті?» зазначається, що відповідно до пп. 196.1.6 ПКУ не є об’єктом оподаткування операції, зокрема з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

Згідно з пп. 6 п. 3 розд. V Порядку №21, у рядку 5 податкової декларації з ПДВ вказуються обсяги операцій, зокрема з постачання товарів/послуг, які відповідно до ст. 196 ПКУ включені до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування.

Враховуючи те, що отримання роялті у грошовій формі не є об’єктом оподаткування ПДВ,  вказані операції підлягають відображенню у рядку 5 декларації та додатку 6 до декларації.

Більш докладно про відображення операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, у декларації з ПДВ та додатку 6 до неї, ми писали в цьому матеріалі.

На операції, які не є обєктом оподаткування, податкова накладна не складається. Але у платника ПДВ, який отримує такі платежі, може виникнути необхідність визнати податкове зобовязання з ПДВ (і скласти зведену податкову накладну) внаслідок пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту за ст. 199 ПКУ.

Так, згідно з п. 199.1 ПКУ, якщо платник ПДВ здійснює одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції, та у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, воно зобов’язане  нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) ПДВ під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях. На таке нарахування складається зведена податкова накладна не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, і реєструється в ЄРПН.

Тобто, така операція (нарахування ПЗ з ПДВ) може виникнути, а може й ні, якщо у платника ПДВ немає придбаних товарів/послуг та необоротних активів, які використовуються у неоподаткованих операціях лише частково.

Якщо все ж таки таке нарахування доведеться зробити, то у бухгалтерському обліку це відображається проведенням Дт 949 Кт 641/ ПДВ (відповідно до п. 12 Інструкції №141).

Про такий розподіл вхідного ПДВ з прикладами ми давали консультацію тут.

Розглянемо, як відображатиметься такий розподіл податкового кредиту у декларації з ПДВ, на прикладі.

Приклад. Підприємство  вперше почало отримувати доходи від надання у користування торгової марки з грудня 2017 р. Обсяг оподатковуваних операцій за грудень – 120000 грн,  в тому числі ПДВ – 20000 грн. Обсяг оподатковуваних операцій без ПДВ – 100000 грн. Доходи у вигляді роялті за надання ліцензії на використання торгової марки  – 3600 грн. Для здійснення оподатковуваних  операцій і для операцій з надання ліцензій було придбано товари, роботи та послуги на загальну суму 63000 грн, в тому числі ПДВ – 10500 грн.

Відповідно до п. 199.3 ПКУ розраховується частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій за грудень 2017 р.:

Частка = 100000*100%/ (100000 + 3600) = 96,5%.

Ця частка розраховується у додатку 7 до декларації з ПДВ (див. таблицю).

До кінця грудня 2017 р., до 31.12.2017 р. включно, слід скласти та зареєструвати зведену податкову накладну на частку вхідного ПДВ, що дорівнює 3,5 % від загальної суми, тобто на 3,5 % * 10500 грн = 367,50 грн. 

Особливості складання таких податкових накладних (ПН)  визначено у п. 11 Порядку №1307. 

У разі складання зведеної ПН в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".

У верхній лівій частині зазначається тип причини відповідно до п. 8 Порядку №1307 - 13 - складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

У графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування, у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000".

У графі 2 розділу Б ПН «Номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)» зазначаються дати складання та порядкові номери вхідних ПН, складених на платника ПДВ при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів. 

У разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку №1307, у графі 4 вказується "грн". Графа 5 не заповнюється, тому що такої одиниці, як «гривня», немає в КСПОВО.

У графі 10 зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку №1307, вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ, в даному випадку згідно з основною ставкою ПДВ – 20%.

Також у ПН, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку №1307, графи 3.1, 3.2, 3.3, 5-9, 11 не заповнюються.

У звітності з ПДВ таке нарахування податкових зобов'язань згідно з п. 198.5 ПКУ відображається в таблиці 1 додатку Д5, в окремому рядку з назвою «6000000000000 (рядки 4.1 та 4.2 декларації)» та відповідно, переноситься до рядку 4.1 Декларації з ПДВ.