Згідно із пп. 39.4.2 ПКУ, у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:
- новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період;
- уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду.
Але подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої п. 120.3 ПКУ! І якщо таку помилку знайде не платник податку, а податківці, уточнюючий розрахунок доведеться подати.
За п. 120.3 ПКУ, у редакції, яка є чинною на даний момент, неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог п. 39.4 ПКУ тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
- 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції;
- 1% суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;
3% суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена пп. 39.4.6 та 39.4.8 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Крім цього, неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.
З цього виходить, що, якщо платник податку знайде помилку, він не зобов’язаний подавати уточнюючий звіт. Але якщо її знайдуть податківці та застосують штраф за умов, зазначених у п. 120.3 ПКУ, платник податку, який не подав уточнення, може бути притягнутий до відповідальності.
Разом із тим, за п. 120.4 ПКУ, у редакції, яка є чинною на даний момент, несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п. 39.4 ПКУ тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
- одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції у разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної пп. 39.4.6 та 39.4.8 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Зверніть увагу: Пунктом 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Отже, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами фактів порушення платниками податків вимог п. 39.4 ПКУ щодо подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (звіт про контрольовані операції та документація з трансфертного ціноутворення) для розрахунку штрафних санкцій використовується прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня відповідного податкового (звітного) року, за який встановлено порушення.
Таким чином, відповідальність за випадки, коли відсутність контрольованих операцій у звіті після закінчення граничного терміну його подання буде виявлена податківцями та коли платник податку на прибуток самостійно виявить цю помилку, є різною.
І сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись