Послуги відрядженим працівникам, надані «єдиноподатниками», можна віднести до податкових витрат

Спочатку варто пригадати, що працівники підприємства мають право на відшкодування витрат і одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями. При цьому їм компенсують: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати з найму житлового приміщення (ст. 121 КЗпП-¹).

¹ -Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.

I, звичайно ж, усі пам’ятають пп. 139.1.12 ПКУ, який ще недавно забороняв відносити до податкових витрат витрати, понесені у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у підприємців на єдиному податку.

Але вже з 1 січня 2012 року цей пункт з ПКУ вилучено. А отже, шлях до податкових витрат за ПКУ витратам, понесеним при придбанні у фізособи — підприємця на ЄП товарів (робіт, послуг), відкрито. Проте тут важливо не забувати, що витрати за ПКУ визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують понесення таких затрат (п. 138.2 ПКУ).

Можливо, у деяких бухгалтерів виникнуть побоювання, мовляв, не всі підприємці на єдиному податку мають право надавати послуги підприємствам. А що як наш працівник привезе документи про проживання у готелі, власником якого є підприємець, що належить до II групи ЄП? Чи матимемо ми право на податкові витрати в такому разі?

Зрозуміло, тут можна довго полемізувати про те, що ми зобов’язані компенсувати витрати працівника на відрядження згідно зі ст. 121 КЗпП. Та й пп. 140.1.7 ПКУ не містить жодних обмежень щодо віднесення витрат у відрядженні, понесених на придбання послуг з проживання у підприємця на ЄП, до податкових витрат за ПКУ.

На щастя, життя нам спростили працівники ДПСУ. В Узагальнюючій податковій консультації №121-¹ вони наголошують, що «починаючи з 1 січня 2012 року юридичні особи — платники податку на прибуток при визначенні об’єкта оподаткування можуть включати до складу витрат витрати з придбання товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичних осіб — підприємців, які сплачують єдиний податок, незалежно від групи, до якої віднесено фізичну особу — підприємця...». Докладно див. «ДК» №11/2012.

Тож бухгалтери цілком сміливо можуть включати до податкових витрат за ПКУ витрати відрядженого працівника, понесені при придбанні у фізособи — підприємця на ЄП товарів (робіт, послуг).

I, звичайно ж, не забудьте відобразити витрати, понесені при придбанні у підприємця на ЄП товарів (робіт, послуг), у розділі 2 додатка ОК до декларації з прибутку².

Щодо документальної частини, то, крім документів (касові чеки, товарні чеки, рахунки про проживання тощо), які підтверджуватимуть понесення працівником витрат на проїзд чи проживання у приватного підприємця на ЄП, вашому працівникові слід ще й вимагати у нього копію витягу з держреєстру та копію Свідоцтва платника єдиного податку. Пояснимо чому.

Пригадаймо, що відповідно до п. 177.8 ПКУ, під час нарахування (виплати) підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності, суб’єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, має право не утримувати податок на доходи за умови отримання від підприємця копії документа, що підтверджує його державну реєстрацію. На думку автора, у такому випадку варто вимагати у підприємця саме копію Свідоцтва платника єдиного податку. Адже саме у ньому буде зазначено перелік видів діяльності у межах спрощеної системи, якими він має право займатися. А ось для того щоб із виплаченої підприємцю на ЄП суми не утримувати ЄСВ, слід вимагати в нього копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Адже така вимога міститься в абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ-³.

¹ Узагальнююча податкова консультація з питання формування витрат по операціях з фізичними особами — підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування, затверджена наказом ДПСУ від 15.02.2012 р. №121.

² Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, затверджена наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. №1213.

³ Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Як бачите, нічого складного: і витрати у вас будуть, і не так багато документів потрібно.