Податок на прибуток у постійних представництв нерезидентів

Запитання: Яким чином визначаються доходи в обліку представництва нерезидента: 1) на повну суму цільового фінансування при зарахуванні коштів на поточний рахунок представництва нерезидента; 2) на суму понесених витратах у звітному періоді? У цьому випадку доходи визнаються на повну суму витрат відображених на рахунку 9 класу, чи тільки оплачені? Як обліковується резерв за невикористаними відпустками? Чи визнаються доходи на суму резервів?

Відповідь:

До початку господарської діяльності постійне представництво за своїм місцезнаходженням зобов’язано стати на облік в контролюючому органі. Постановка на облік (реєстрація платником податку на прибуток) постійного представництва здійснюється згідно з Порядком №1588. З моменту взяття на облік постійне представництво нерезидента вважається зареєстрованим платником податку на прибуток.

Відповідно до пп. 133.2.2 ПКУ постійні представництва нерезидентів (визначення терміну див. у пп. 14.1.193 ПКУ), які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, є платниками податку на прибуток.

Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку, це передбачено пп. 141.4.7 ПКУ. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

Довідково! Окремий баланс фінансово-господарської діяльності - це баланс доходів (які постійне представництво отримало б від провадження своєї діяльності незалежно від нерезидента), відокремлених від загальної суми доходів нерезидента на підставі відповідного розрахунку, та витрат, понесених безпосередньо постійним представництвом. Об’єкт оподаткування для обчислення податку на прибуток нерезидента, що провадить діяльність на території України через постійне представництво, визначається як різниця між відокремленими доходами постійного представництва та понесеними постійним представництвом витратами (п. 2 р. ІІ Порядку №544).

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Сума податку на прибуток розраховується постійним представництвом:

1) у декларації з прибутку, якщо суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку (форма звітності затверджена Наказом від 20.10.2015 р. №897). Постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента. Відповідно до п. 46.2 ПКУ постійне представництво, як платник податку на прибуток разом із звітністю з податку на прибуток подає фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації;

2) у Розрахунку 1, якщо складається окремий баланс фінансово-господарської діяльності (форма розрахунку затверджена Наказом від 13.06.2016 р. № 544).

3) у Розрахунку 2 визначається як різниця між доходом та витратами шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 (форма розрахунку затверджена Порядком № 544).

Зазначимо: якщо представництво звітується за декларацією (тобто, використовується перший варіант), і визначає фінансовий результат до оподаткування за П(С)БО, слід звернути на наступне.

Для визначення доходу слід враховувати П(С)БО 15, зокрема у випадку цільового фінансування п. 16-19. Слід зауважити, що порядок визнання доходу у випадку отримання цільового фінансування залежить від мети отримання. Тому, факт отримання коштів на поточний рахунок, ще не означає визнання доходу.

Якщо мова у запитанні іде про компенсацію витрат, то згідно з п. 19 П(С)БО 15 цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу. А дата витрат у бухобліку визначається згідно з п. 7 П(С)БО 16. І така дата не залежить від факту оплати понесених витрат.

Що стосується резервів, то зазначаємо наступне. Якщо створюються забезпечення для відшкодування майбутніх операційних витрат на виплату відпусток працівникам (субрахунок 471 «Забезпечення виплат відпусток»), то суми створених забезпечень визнаються витратами відповідно до п. 13 П(С)БО 11. Суми створених забезпечень відображаються за дебетом рахунків обліку витрат на оплату праці (23, 91 – 94).