Витрати на розрахунково-касове обслуговування у банку включаються до складу витрат підприємця

Згідно з п. 177.4 статті 177 ПКУ від 02.12.2010 р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичної особи — підприємця, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ ПКУ.

Відповідно до п. 138.1 статті 138 ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, пунктами 138.6 — 138.9, підпунктами 138.10.2 — 138.10.4, п. 138.11 статті 138 ПКУ.

Згідно з абзацом «є» пп. 138.10.2 статті 138 ПКУ до складу адміністративних витрат включається плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків. При цьому пунктом 1.37 статті 1 Закону України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зі змінами та доповненнями, передбачено, що розрахунково-касове обслуговування — це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані з переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.

Враховуючи вищевикладене, суми коштів, сплачені платником податку на користь банку за надані послуги з розрахунково-касового обслуговування, пов'язані з веденням господарської діяльності (відкриття, закриття, переоформлення рахунків, відкритих безпосередньо на фізичну особу — підприємця, надання виписок з рахунків тощо), включаються до складу витрат такого платника податку.