Відповідно до абзацу «є» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу до складу адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством, які є складовою інших витрат, включається, зокрема, плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.
Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, при цьому датою збільшення витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов’язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів)), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку (пп. 138.5.2 п. 138.5 ст. 138 цього Кодексу).
Пунктом 138.2 цієї статті встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення цих витрат платником податку, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, визначених розділом другим Податкового кодексу .
Таким чином, витрати, понесені платником при здійсненні операції з купівлі іноземної валюти, зокрема комісія банку, належать до адміністративних витрат.
Зазначені витрати відображаються в рядку 06.2.8 додатка АВ до рядка 06.2 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, форму якої затверджено Наказом №114.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись