Податковий облік курсових різниць за імпортом товарів

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями (далі — ПКУ), господарська діяльність — діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З 1 квітня 2011 року відповідно до підпункту 153.1.2 пункту 153.1 статті 153 розділу ІІІ ПКУ витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, у встановленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання, а в частині раніше проведеної оплати — за таким курсом, що діяв на дату здійснення оплати.

Згідно з підпунктом 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 ПКУ визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Порядок визначення курсових різниць передбачено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. №193 (зі змінами і доповненнями)(далі — Положення).

Згідно з пунктом 4 загальних положень Положення монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Положення визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу.

Підпунктом 153.1.4 пункту 153.1 статті 153 ПКУ передбачено, що у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу.

У разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти.

Також до витрат відносяться витрати на сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню та інших обов'язкових платежів, пов'язаних з придбанням іноземної валюти.

Термін «балансова вартість іноземної валюти», для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу.

Термін «вартість іноземної валюти на дату здійснення операції» для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату здійснення операції.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, вартість імпортного товару, придбаного на умовах післяплати для використання під час здійснення господарської діяльності, буде включатись до складу витрат за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з його придбання. Заборгованість за такий імпортний товар, як така, що є монетарною, підлягає перерахунку і у разі, якщо до кінця кварталу не погашена, то відповідно до пункту 8 Положення курсові різниці за нею визначаються на дату балансу та на дату здійснення розрахунків. У разі придбання іноземної валюти для розрахунків з постачальником до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти.