ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Особливості списання знищених і пошкоджених основних засобів під час війни

ТОВ – платник податку на прибуток, коригує фінансовий результат до оподаткування на податкові різниці з розд. ІІІ ПКУ. У 2025 році внаслідок ракетної атаки було пошкоджено складські будівлі: частину знищено повністю, частину — частково, інші приміщення використовуються. Підприємство планує списати знищені об’єкти та частково — пошкоджені без припинення права власності, з подальшим відновленням. Чи потрібно збільшувати фінансовий результат і чи є це ліквідацією ОЗ за п. 138.1 ПКУ?

Чи потрібно реєструвати припинення права власності на знищену нерухомість?

Відповідно до ст. 349 ЦКУ право власності припиняється у разі знищення майна. Припинення права власності на об’єкт нерухомості підлягає обов’язковій державній реєстрації (ст. 182 ЦКУ).

Окрім цього, державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням проводиться за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ).

Відомості про знищення об’єкта нерухомості до ЄДЕССБ вносяться представниками військової адміністрації, а також, на період дії воєнного стану сільським, селищним, міським головою територіальної громади, на території якої не ведуться бойові дії та не прийнято рішення про утворення військової адміністрації.

Отже, у разі знищення майна підприємство зобов’язане внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Податковий кодекс України не містить окремого визначення «ліквідації основних засобів». Об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається за правилами бухгалтерського обліку на підставі первинних документів з урахуванням вимог чинного законодавства. Тому в частині припинення права власності у зв’язку зі знищенням майна слід керуватися загальними нормами ЦКУ, які передбачають обов’язковість державної реєстрації факту знищення нерухомого майна.

Більш детально див. нашу новину: «Нюанси припинення права власності на знищений об’єкт нерухомості».

Якщо підприємство не зареєструє припинення права власності на знищений об'єкт, основні наслідки можуть бути такими:

  • Доведеться платити податок на нерухомість — податкова нараховує його на підставі даних Реєстру, тому для них об'єкт «існує», доки не внесено запис про припинення.
  • Неможливо отримати компенсацію — державна реєстрація припинення права власності є обов'язковою умовою для отримання виплат за знищене майно.
  • Проблеми із землею — вам буде складно змінити цільове призначення земельної ділянки або розірвати договір оренди землі під «існуючою» на папері будівлею.

Можуть бути й інші наслідки, залежно від особливостей кожної конкретної ситуації.

Чи можна списати знищені об’єкти без припинення права власності?

Потрібно враховувати, що списання об’єкта основних засобів, особливо якщо йдеться про нерухомість, має супроводжуватися належним документальним оформленням, зокрема фіксацією відповідних змін у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Нерухомість, на відміну від обладнання чи інших рухомих активів, має специфічний правовий статус і особливий порядок оформлення прав та їх припинення. Тому навіть якщо в бухгалтерському обліку існують підстави для списання, такі дії потребують належної документальної фіксації, у тому числі щодо припинення або зміни речових прав.

Згідно з п. 33 НП(С)БО 7, об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Отже, якщо об’єкт перестав відповідати критеріям визнання активом, він підлягає списанню з балансу. Водночас щодо нерухомого майна сам факт списання в обліку не може розглядатися ізольовано від правового статусу такого об’єкта. За наявності підстав для припинення права власності відповідні зміни мають бути належним чином оформлені та зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Щодо частково пошкоджених об’єктів, у кожному конкретному випадку необхідно оцінювати ступінь пошкодження. Якщо після відновлення об’єкт і надалі використовуватиметься у господарській діяльності та відповідатиме критеріям визнання активом, підстав для його списання немає. Якщо ж об’єкт утратив здатність приносити економічні вигоди та не підлягає відновленню, тоді постає питання не лише бухгалтерського списання, а й належного правового оформлення припинення прав на такий об’єкт.

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності за НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, що виникають згідно з положеннями ПКУ.

Отже, платники, які коригують фінансовий результат до оподаткування, повинні збільшити фінансовий результат на суму залишкової вартості окремого об’єкта ОЗ, визначеної за НП(С)БО або МСФЗ у разі його ліквідації чи продажу, та одночасно зменшити його на суму залишкової вартості, розрахованої за правилами ст. 138 ПКУ. Податковий кодекс не встановлює окремих вимог щодо причин ліквідації, тому зазначена різниця застосовується незалежно від підстав списання.

Таким чином, на наш погляд, ліквідація об’єкта ОЗ в бухгалтерському обліку буде його ліквідацією і для потреб податкового обліку, відтак слід буде застосовувати коригування за ст. 138 ПКУ.

Висновки:

  • Обов’язковість реєстрації припинення права власності. Знищення нерухомості потребує державної реєстрації припинення права власності в Реєстрі речових прав на підставі даних ЄДЕССБ. Відсутність реєстрації призводить до нарахування податку на нерухомість, неможливості отримання компенсації та проблем із земельними ділянками.
  • Бухгалтерське списання за критерієм активу. Списання об’єкта основних засобів, зокрема нерухомого майна, повинно здійснюватися з урахуванням як вимог бухгалтерського обліку, так і особливостей його правового статусу. Відповідно до п. 33 НП(С)БО 7 об’єкт підлягає списанню у разі вибуття або невідповідності критеріям визнання активом. Разом з тим щодо нерухомості наявність підстав для списання в бухгалтерському обліку не є самодостатньою. Такі дії мають супроводжуватися належним документальним оформленням, у тому числі внесенням відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки нерухомість має спеціальний порядок виникнення та припинення прав.
  • Податкові різниці при ліквідації. Ліквідація ОЗ у бухобліку (зокрема через знищення) є підставою для застосування податкових різниць за ст. 138 ПКУ. Платникам необхідно збільшити фінансовий результат на бухгалтерську залишкову вартість об’єкта та одночасно зменшити його на залишкову вартість, визначену за правилами податкового обліку.

 

Також читайте: 

Списання нерухомого майна з обліку через війну

Ліквідація складського приміщення після влучання ракети

Часткове руйнування нерухомості під час війни

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Неподання декларацій ФОП за 2014–2025 роки: алгоритм дій у 2026 році за ПКУ (аудіоверсія)
    ФОП на загальній системі оподаткування не подавав декларації про майновий стан і доходи за 2014–2025 роки. Як у 2026 році визначити обов’язок подання декларацій за ці періоди, подати пропущену звітність і врегулювати податкові зобов’язання? Які строки давності та штрафні санкції слід врахувати?
    29.10.2026114
  • Коли бухгалтер набуває статусу СПФМ та як уникнути обов'язків фінмоніторингу (аудіоверсія)
    Надаю послуги бухобліку як ФОП (КВЕД 69.20). Нещодавно отримав лист від Мінфіну з вимогою зареєструватися в Держфінмоніторингу як суб'єкт первинного фінансового моніторингу. Чи зобов'язаний я автоматично ставати на облік лише через наявність такого КВЕД, якщо фактично лише обробляю первинку клієнтів і формую звіти? Як сформулювати договір, щоб не потрапити під обов'язки фінмоніторингу?
    26.10.202692
  • Зменшення податкових збитків на 300 тис. грн у 2026 році за результатами перевірки ДПС — додаток РІ (аудіоверсія)
    Підприємство з 2023 року декларує збитки з податку на прибуток. За результатами перевірки ДПС у 2025 році за період 2021–2023 років донараховано дохід за 2023 рік у сумі 300 тис. грн за операціями, що підпадають під 30% коригування відповідно до правил ТЦУ. Підприємство погоджується з донарахуванням. Як відобразити його в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2026 року, якщо податок до сплати не виникає, а зменшується лише від’ємне значення? Чи застосовується рядок 3.1.7 додатка РІ?
    26.10.2026363
  • Дивіденди від платника єдиного податку у 2026 році: метод участі в капіталі (аудіоверсія)
    Інвестор - платник податку на прибуток, частка у дочірньому підприємстві — 100%. Дочірнє підприємство є платником єдиного податку IV групи. Інвестор ретроспективно переходить з обліку інвестиції за собівартістю на метод участі в капіталі. За методом участі дивіденди відображаються Дт 373 Кт 14 без визнання бухгалтерського доходу. Чи підлягають такі дивіденди оподаткуванню податком на прибуток та які податкові ризики зміни методу обліку?
    21.10.202646
  • Зіставна компанія у ТЦУ у 2026 році: пов’язаність через директора та ризики (аудіоверсія)
    Для цілей трансфертного ціноутворення у 2026 році оцінюється можливість використання для ТОВ 1 зіставної компанії – ТОВ 2. Види діяльності ТОВ 1 та ТОВ 2 збігаються, а директор ТОВ 1 одночасно пов’язаний із ТОВ 2. Чи впливає така пов’язаність на критерії незалежності та допустимість використання ТОВ 2 як зіставної компанії відповідно до ст. 39 ПКУ?
    20.10.202662