Оподаткування роялті при співпраці з компанією віртуальної зони Грузії

Щодо обов'язку утримувати податок при виплаті роялті нерезиденту

Загальне правило Податкового кодексу України (ПКУ):

• Згідно з пп. "в" пп. 141.4.1 ПКУ, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. До таких доходів належать, зокрема, роялті;
• Згідно з пп. 141.4.2 ПКУ, резидент, який здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримує податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Висновок: Виплата роялті на користь нерезидента (грузинської компанії) є об'єктом оподаткування в Україні. Українське підприємство, що виплачує роялті, є податковим агентом і зобов'язане утримати та сплатити податок на доходи нерезидента (так званий податок на репатріацію) за ставкою 15%, якщо міжнародний договір не встановлює інших правил. 

Застосування Конвенції про уникнення подвійного оподаткування:

• Згідно з пп. 103.1 ПКУ, застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезидент повинен сплатити відповідно до міжнародного договору України;
• Згідно з пп. 103.2 ПКУ, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;
• Згідно з пп. 103.4 ПКУ, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі (податковому агенту), яка здійснює виплату йому доходів, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Ця довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами);

Згідно зі статтею 12 "Роялті" Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і капітал:

"1. Роялті, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі";

"2. Однак, такі роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на роялті, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми роялті".

Висновок: Україна має право оподатковувати роялті, що виплачуються грузинській компанії. Однак, якщо грузинська компанія є резидентом Грузії для цілей Конвенції, є бенефіціарним власником доходу та надасть українському підприємству належним чином оформлену довідку про резидентство, українське підприємство має право застосувати знижену ставку податку у розмірі 10%, передбачену Конвенцією, замість стандартної ставки 15%. 

Вплив податкового статусу в Грузії (Віртуальна зона):

• Той факт, що грузинська компанія зареєстрована у віртуальній зоні Грузії та звільнена від податку на прибуток і ПДВ в Грузії за певних умов, не скасовує обов'язок українського підприємства утримувати податок на репатріацію в Україні. Обов'язок утримання податку виникає згідно з українським законодавством, оскільки джерело доходу (виплата роялті резидентом України) знаходиться в Україні. Податкові пільги, надані компанії в країні її резиденції, не поширюються автоматично на оподаткування її доходів в країні джерела виплати (Україні);
• Важливий аспект: Статус компанії у віртуальній зоні Грузії може привернути увагу українських податкових органів при перевірці питання, чи є ця грузинська компанія бенефіціарним (фактичним) власником доходу (пп. 103.3 ПКУ). Податкові органи можуть аналізувати, чи має компанія достатню економічну присутність (офіс, персонал, активи, повноваження приймати рішення щодо доходу) в Грузії, чи не є вона лише проміжною ланкою (кондуїтною компанією) для передачі доходу іншим особам. Якщо буде доведено, що грузинська компанія не є бенефіціарним власником, застосування зниженої ставки за Конвенцією (10%) буде неправомірним, і податок доведеться утримувати за ставкою 15%. 

Загальний висновок:

Ні, стверджувати, що українська компанія може не оплачувати податок на репатріацію лише на підставі звільнення грузинської компанії від податків у Грузії, не можна.

Українська компанія як податковий агент зобов'язана утримати податок при виплаті роялті. Ставка податку становить:

• 15% - якщо грузинська компанія не надасть належним чином оформлену довідку про резидентство або якщо вона не буде визнана бенефіціарним власником доходу;
• 10% - якщо грузинська компанія надасть належно оформлену та легалізовану довідку, що підтверджує її резидентство в Грузії для цілей Конвенції, і вона є бенефіціарним власником отримуваних роялті.

Рекомендуємо отримати від грузинської компанії довідку про резидентство, видану податковими органами Грузії, належним чином легалізовану (або апостильовану) та перекладену українською мовою. Також варто оцінити ризики щодо визнання грузинської компанії бенефіціарним власником доходу, враховуючи її статус у віртуальній зоні. 

Що таке «віртуальна зона» Грузії?

«Віртуальна зона» Грузії (або статус «Особи віртуальної зони» - Virtual Zone Person, VZP) – це спеціальний преференційний податковий режим, запроваджений у Грузії, а не географічна територія. Він створений для стимулювання розвитку ІТ-сектору в країні та залучення компаній, що працюють на міжнародному ринку.

Ось ключові характеристики цього режиму:

1. Призначення: Цей режим призначений для юридичних осіб Грузії, які займаються діяльністю у сфері інформаційних технологій (ІТ);

2. Основна діяльність: Статус надається компаніям, які здійснюють розробку, модифікацію, тестування, підтримку, впровадження програмного забезпечення та інші подібні ІТ-послуги;

3. Ключова умова для пільг: Податкові пільги застосовуються лише до тієї частини доходу компанії, яка отримана від надання ІТ-послуг клієнтам за межами Грузії (іноземним клієнтам);

4. Основні податкові пільги:

• Податок на прибуток підприємств (Corporate Income Tax): Прибуток, отриманий від надання ІТ-послуг іноземним клієнтам, звільняється від оподаткування (ставка 0%). Це саме та пільга (звільнення від 15% податку на прибуток), про яку згадано в запитанні. Важливо: якщо компанія отримує дохід від клієнтів всередині Грузії, цей дохід оподатковується за стандартною ставкою 15%;
• Податок на додану вартість (ПДВ): Постачання ІТ-послуг за межі Грузії звільняється від ПДВ (ставка 0%). Стандартна ставка ПДВ у Грузії – 18%.

5. Інші податки:

• Податок на дивіденди: Звільнення від податку на прибуток не означає звільнення від податку на дивіденди. При розподілі прибутку (виплаті дивідендів) засновникам (акціонерам) утримується податок за ставкою 5%;
• Податки на заробітну плату: Якщо компанія має найманих працівників у Грузії, вона сплачує стандартні податки та внески із заробітної плати (прибутковий податок 20% та пенсійні внески);
• Статус, а не територія: Ще раз підкреслю, що це не фізична вільна економічна зона, а саме правовий статус, який надається юридичній особі. Компанія може фізично знаходитись будь-де на території Грузії;
• Отримання статусу: Процедура отримання статусу особи віртуальної зони вважається відносно простою та швидкою, зазвичай здійснюється через відповідну заявку до фінансово-аналітичної служби Міністерства фінансів Грузії.

Підсумовуючи: Віртуальна зона Грузії – це привабливий податковий режим для грузинських ІТ-компаній, що дозволяє їм не сплачувати податок на прибуток та ПДВ з доходів, отриманих від надання послуг іноземним клієнтам. Однак, як ми вже з'ясували у попередньому питанні, ці грузинські пільги не звільняють українського контрагента від обов'язку утримувати податок на на доходи нерезидента при виплаті роялті такій компанії.