• Посилання скопійовано

Наслідки помилки в призначенні платежу при сплаті податку на прибуток

Підприємство у 2022 році сплачувало податок на прибуток за 2021 рік і помилилося в призначенні платежу, вказавши неправильний код ЄДРПОУ. Органи ДПС не відобразили платежі з податку на прибуток в ІКП, вони числяться у платежах до з’ясування. Досьогодні розрахунки знаходяться в стані недоїмки. Підприємство направило через ІКП 17.03.2022 р. лист з проханням про зміну призначення платежу до кожного платіжного доручення. Але жодної реакції від ДПС немає. Як діяти в цій ситуації?

До інтегрованих карток платників (ІКП) платежі розносять виходячи з інформації, вказаної в полі «Призначення платежу» платіжного доручення (пп. 2 гл. 2 розд. III Порядку №5).

Тому якщо вказати невірний код ЄДРПОУ, оплата не надійде на особовий рахунок платника, а на рахунок іншої особи, код якої зазначено. Якщо ж вказано код неіснуючої особи, платіж буде рознесено до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з’ясування» (п. 2 гл. 2 розд. III Порядку №5).

В обох випадках у підприємства платника утвориться недоплата податку. В даній ситуації платіж завис у платежах до з’ясування. По суті такий платіж є помилково сплаченою сумою податкового зобов’язання.

Повернення таких платежів здійснюється згідно з нормами ст. 43 ПКУ.

Відповідно до пп. 43.3 ПКУ, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Відповідно до пп. 43.4 ПКУ, платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

  • на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг;
  • на єдиний рахунок (у разі його використання);
  •  на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
  •  повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Поряд з цим відповідно до пп. 43.2 ПКУ, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Таким чином, оскільки підприємство має податковий борг, воно може повернути на власний банківський рахунок помилково перераховані кошти лише після того, як погасить борг.

Але замість того, щоб повертати кошти на власний банківський рахунок, підприємство в заяві може обрати напрям перерахування коштів – на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів.

Заяву можна направити через електронний кабінет. Як це зробити – можна почитати тут.

Заяву подають до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пп. 43.5 ПКУ, контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Тобто, підприємство має не пізніше 20 календарних днів з дня надання заяви отримати кошти – за визначеним шляхом їх перерахування.

Причому в пп. 43.5 ПКУ зазначено, що контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.

Хоча в ПКУ не встановлена така відповідальність.

З усього наведеного вище випливає такий висновок:

Підприємство має подати заяву до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми, в якій зазначити напрям перерахування коштів – на погашення податкового боргу з податку на прибуток. Заяву можна подати через електронний кабінет.

У строк не пізніше 20 календарних днів з дня подання заяви кошти мають бути перераховані в рахунок боргу.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Виплата роялті нерезиденту: порядок оподаткування
    ТОВ купує батьківські компоненти насіння кукурудзи у нерезидента (Хорватія). Після реалізації вирощеної продукції відповідно до ліцензійної угоди ТОВ має нарахувати та сплатити роялті. Нерезидент є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ. Як впливає на фінансовий результат нарахування та виплата роялті? Хто є податковим агентом при виплаті роялті?
    09.04.202447
  • Чи включаються реінвестовані дивіденди в дохід інвестора юрособи?
    Засновники підприємства, які є резидентами України юрособами, платниками податку на прибуток (без різниць), прийняли рішення збільшити СК за рахунок нерозподіленого прибутку (реінвестувати дивіденди). Чи потрібно суму реінвестованих дивідендів включати до складу доходу при розрахунку фінрезультату до оподаткування і сплачувати в підсумку податок на прибуток з цієї суми?
    15.03.202438
  • Якщо дивіденди виплачуються з раніше оподаткованого прибутку, авансовий внесок не сплачується
    Підприємство вирішило виплатити дивіденди за 2020 рік. Прибуток за 2020 рік був 20 млн грн, податок сплачений. У структурі власників 30% фізособи, 70% - юрособи-резиденти. Чи потрібно сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті таких дивідендів та як відображати цю операцію в додатку АВ до декларації з податку на прибуток?
    13.03.202446
  • Як виплатити дивіденди за рік, якщо вже платили за третій квартал?
    Підприємство виплатило дивіденди за третій квартал 2023 року. Як тепер виплатити дивіденди за четвертий квартал? А як виплатити дивіденди за увесь 2023 рік, без врахування дивідендів третього кварталу? Що прописати у протоколі?
    08.03.202485
  • Насіння кукурудзи власного виробництва надано клієнту безкоштовно: нюанси оподаткування
    Підприємство – виробник планує надати вирощене насіння кукурудзи клієнту безкоштовно як рекламний продукт для подальшої співпраці. Який порядок оподаткування даної операції ПДВ та податком на прибуток?
    04.03.202433