Коли іноземна компанія визнається контрольованою?

Перше за все потрібно визначитися з тим, чи є юрособа-резидент України контролюючою особою щодо юридичної особи – резидента Угорщини.

Відповідно до пп. 39-2.1.2 ПКУ з урахуванням положень ст. 39-2 ПКУ  контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі - резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

При цьому пп. "б" пп. 39-2.1.2 ПКУ для 2022-2023 рр. звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:

«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків».

Відповідно до пп. 39-2.1.3 ПКУ, під часткою в іноземній юридичній особі розуміються корпоративні права, права в утворенні без статусу юридичної особи, до активів якої входить частка у юридичній особі, чи будь-які інші аналогічні права та/або правомочності, що надають фізичній або юридичній особі право:

а) впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників або іншому аналогічному органі), та/або

б) на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

в) блокування рішення про розподіл частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

г) на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.

У разі якщо відповідно до належного фізичній особі розміру частки обсяги прав, передбачені підпунктами "а" - "в" цього підпункту, є різними, для цілей ПКУ приймається найбільше значення такої частки.

За умовами запитання юридична особа – резидент придбала корпоративні права нерезидента в сумі часток 48,67% (32,42% + 16,25%), і є прямим власником іноземної компанії.

Відповідно до пп. «а» пп. 39-2.1.2 ПКУ частка в іноземній юридичній особі повинна перевищувати 50%. В даному випадку частка юрособи-резидента не перевищує 50%, тому резидент не є контролюючою особою, а угорська компанія не є контрольованою іноземною компанією. Відповідно, норми ст. 39-2 ПКУ на таку юрособу – резидента не поширюються, не потрібно подавати повідомлення про КІК та звітувати щодо прибутку КІК.