Фінзвітність нерезидента до декларації з податку на прибуток

Чи повинен нерезидент бути платником податку на прибуток?

Платниками податку на прибуток - нерезидентами є нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом (пп. 133.2.2 ПКУ).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 ПКУ).

Відповідно до пп. 14.1.193 ПКУ, постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Далі в цьому підпункті ПКУ зазначено, що постійним представництвом не є:

а) використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації товарів чи виробів, що належать нерезиденту;

б) зберігання запасів (товарів або виробів), що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації;

в) зберігання запасів (товарів або виробів), що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством;

г) утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збору інформації для нерезидента;

ґ) направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу;

д) утримання постійного місця діяльності з іншою метою.

Утримання постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, зазначених у підпунктах «a» - «д» цього підпункту, за умови, що такі види діяльності (їх комбінація) мають підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не є постійним представництвом.

На наш погляд, з наведеного випливає, що представництво нерезидента в розглядуваній ситуації не відповідає поняттю постійного представництва і нерезидент не здійснює господарської діяльності на території України. А тому у нього відсутні підстави реєструватися платником податку на прибуток.

Якщо ж нерезидента зареєстровано таким платником, може бути доречним знятися з такої реєстрації.

Яку фінзвітність він має подавати нерезидент з декларацією з прибутку – нерезидента чи представництва?

Оскільки в розглядуваній ситуації нерезидент зареєстрований платником податку на прибуток, він зобов’язаний подавати декларацію з податку на прибуток, обов’язковим додатком до якої є фінзвітність.

Дивимося відповідь податкової на питання в підкатегорії 102.20.02, ЗІР: «Хто (нерезидент чи його постійне представництво) починаючи зі звітних періодів 2021 року подає звітність з податку на прибуток (у т. ч. фінансову) та за якими формами при здійсненні нерезидентом господарської діяльності на території України через постійне представництво та/або отриманні доходів із джерелом походження з України (не через постійне представництво)?».

Податкова відповідає, що починаючи зі звітних періодів 2021 року обов’язок щодо ведення бухгалтерського обліку та визначення фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток, утримання податку з доходів із джерелом їх походження з України, подання Податкової декларації з податку на прибуток (у т. ч. фінансової звітності) покладається на нерезидента як платника податку на прибуток, який здійснює діяльність на території України через своє постійне представництво, та/або отримує доходи із джерелом походження з України.

Положення ст. 19 ПКУ передбачають, що справи, пов’язані зі сплатою податків платник податків веде особисто або через свого представника.

Особиста участь платника податків у податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності.

Відповідно до п. 64.5 ПКУ та п. 4.4 розд. IV Порядку обліку платників податків і зборів для взяття на облік нерезидента (іноземної компанії, організації) подається до контролюючого органу заява за формою № 1-ОПН та документ, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. Якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Водночас, крім ПКУ питання представництва врегульоване нормами ЦКУ.

Згідно зі ст. 237 ЦКУ представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами) (ст. 244 ЦКУ).

Таким чином, нерезидент може наділити повноваженнями по сплаті податку на прибуток підприємств та поданню Декларації (у т. ч. фінансової звітності) свій акредитований (зареєстрований, легалізований) відокремлений підрозділ за умови, що такий суб’єкт господарювання є представником платника податку із підтвердженням відповідних повноважень.

Таким чином, з наведеного випливає, що фінансова звітність, яка прикладається до декларації з податку на прибуток, складається тільки за наслідками діяльності підрозділу нерезидента. Фактично це є фінзвітністю підрозділу.

 ***

Читайте також:

• Які нерезиденти можуть бути платниками податку на прибуток?
• Представництво нерезидента не проводить діяльність: чи звітувати до ДПС?
• Взяття на податковий облік нерезидентів
• Нерезидент зареєструвався платником податків: яку звітність подавати?
• Чи реєструватися нерезиденту платником податку на прибуток?