Чи реєструватися нерезиденту платником податку на прибуток?

Додаткові умови питання:

Представництвом відкриті розрахункові рахункові рахунки в банках України типу «Н» в гривні та валютні рахунки в рублях РФ. До податкової представництво звітується за річною формою «Розрахунок податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7».

До податкової за місцем реєстрації представництва надається довідка від Федеральної податкової служби Росії, яка підтверджує, що юридична особа (материнська компанія) розглядається як особа з постійним місцеперебуванням в Російській Федерації, для цілей застосування Угоди між Урядом Російської Федерації і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень стосовно податків, від 08.02.1995 р.

Реєстрація платником податків

Відповідно до пп. 64.5 ПКУ, нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва тощо, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

Тобто, в розглядуваній ситуації нерезидент повинен стати на облік в податковій.

Про особливості постановки на такий облік ми писали тут.

Під час реєстрації нерезидента платником податків, або після того, він додатково повинен зареєструватися платником податку на прибуток, якщо дотримані умови, встановлені ПКУ. Якщо такі умови не дотримані, додаткова реєструватися платником податку на прибуток не потрібно.

Тобто, реєстрація нерезидента платником податків і реєстрація платником податку на прибуток – це дві окремі реєстрації.

Реєстрація платником податку на прибуток

Платниками податку на прибуток - нерезидентами є:

• юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (пп. 133.2.1 ПКУ);
• нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом (пп. 133.2.2 ПКУ).

Таких платників податків, як представництва нерезидентів, вже немає.

Відповідні зміни до ПКУ набули чинності з 01.01.2021 р. Таким чином, вже починаючи з початку 2021 року платником податку на прибуток може бути тільки нерезидент, а не його представництво. Про це саме зазначається, приміром, в п. 1 р. І Інформаційного листа №19.

Там же зазначено, що іноземні компанії (організації), постійні представництва яких перебувають на обліку в якості платників податку на прибуток підприємств, зобов’язані протягом трьох місяців (з 1 січня 2021 року до 31 березня 2021 року включно) подати до контролюючих органів документи для взяття їх самих (нерезидентів) на облік в якості платника податку на прибуток.

Після взяття на облік іноземної компанії (організації) як платника податку на прибуток, її постійне представництво знімається з обліку як платник податку на прибуток (п. 2 р. І Інформаційного листа №19).

Поряд з цим в пп. «б» п. 2 р. І Інформаційного листа №19 зазначено, що за заявою нерезидента його представництво може бути зняте з обліку в податковій як платник податку на прибуток.

А тепер нам слід з’ясувати, чи відповідає нерезидент в розглядуваній нами ситуації, критеріям платника податку на прибуток?

Відповідно до пп. 133.2.1 ПКУ нерезидент буде платником, якщо отримує доходи з джерелом походження з України.

Ця підстава не підходить, адже в розглядуваному нами питанні зазначено, що нерезидент не отримує такі доходи.

Відповідно до пп. 133.2.2 ПКУ нерезидент буде платником, якщо здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 ПКУ).

Визначення господарської діяльності досить розмите. Якщо нерезидент через своє представництво досліджує кон’юнктуру ринку – чи значить це, що така діяльність пов’язана з реалізацією товару і спрямована на отримання доходу?

За широкого підходу до цього поняття так і є. Адже в підсумку вся діяльність підприємства спрямована на отримання доходу. Навіть якщо в даному конкретному випадку через представництво нерезидент і не отримує доходу.

Але, на наш погляд, тут це поняття слід розуміти вужче – як безпосередню спрямованість на отримання доходу. Інакше втрачається будь-який сенс реєструватися платником податку на прибуток.

Якщо нерезидент через свій підрозділ не отримує доходу, то податку на прибуток в принципі не виникатиме. Адже у підрозділу не буде фінансового результату, з якого слід сплачувати податок на прибуток.

Чи є розглядуваний підрозділ постійним представництвом нерезидента?

Відповідно до пп. 14.1.193 ПКУ, постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Далі в цьому підпункті ПКУ зазначено, що постійним представництвом не є:

а) використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації товарів чи виробів, що належать нерезиденту;

б) зберігання запасів (товарів або виробів), що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації;

в) зберігання запасів (товарів або виробів), що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством;

г) утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збору інформації для нерезидента;

ґ) направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу;

д) утримання постійного місця діяльності з іншою метою.

Утримання постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, зазначених у підпунктах «a» - «д» цього підпункту, за умови, що такі види діяльності (їх комбінація) мають підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не є постійним представництвом.

В розглядуваній ситуації представництво нерезидента утримується для збору інформації для нерезидента. Така діяльність має підготовчий або допоміжний характер для нерезидента.

А тому, на наш погляд, в розглядуваній ситуації представництво нерезидента не є постійним представництвом.

Отже, в розглядуваній ситуацій нерезидент не отримує доходів з джерелом походження з України, не проводить в Україні господарську діяльність через своє постійне представництво. А тому такий нерезидент не відповідає ознакам платника податку на прибуток.

Таким чином, на наш погляд, нерезидент не повинен реєструватися платником податку на прибуток.

Але якщо таким платником зареєстроване представництво нерезидента, на наш погляд, нерезидент має подати до податкової заяву про зняття представництва з реєстрації платником податку на прибуток.

Поряд з цим маємо сказати, що норми ПКУ стосовно реєстрації нерезидента платником податку на прибуток виписані нечітко, розмито, неконкретно, що дає можливості для вільного трактування таких норм. Тому для уникнення непорозумінь з податковою може бути доцільним отримати індивідуальну податкову консультацію.

 ***

Читайте також:

• Які нерезиденти можуть бути платниками податку на прибуток?
• Представництво нерезидента не проводить діяльність: чи звітувати до ДПС?