База відпочинку приносить збитки: чи є податкові ризики з податку на прибуток?

Порядок оподаткування прибутку підприємств регламентований розділом ІІІ ПКУ. 

Зокрема, відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

За правилами бухобліку, фінансовий результат (прибуток або збиток) формується в цілому по підприємству шляхом зменшення суми отриманих доходів на суми понесених витрат і відображається у рядку 2290 або 2295 Звіту про фінансові результати. Цей показник переноситься до рядка 02 декларації з податку на прибуток. 

Різниці (зменшення або збільшення фінрезультату), які виникають відповідно до ПКУ, відображаються у додатку РІ до декларації, підсумок якого потім потрапляє до рядка 03 декларації. Ці різниці не відбражаються ані в бухобліку, ані у фінансовій звітності. 

Далі, у рядку 04 декларації формується об’єкт оподаткування податком на прибуток – як різниця між «бухгалтерським» фінрезультатом у рядку 02 та загальною сумою податкових коригувань у рядку 03 декларації з податку на прибуток.

Також звертаємо увагу, що робити такі коригування зобов’язані не всі платники, а тільки ті, річний дохід яких більше 40 млн грн. Ті платники, у яких річний дохід менше 40 млн грн, можуть застосовувати податкові коригування виключно на добровільній основі. Більш докладно про це написано у пп. 134.1.1 ПКУ.

Щодо операцій з утримання бази відпочинку та надання її в оренду: ці операції впливають на фінрезультат за правилами бухобліку: витрати накопичуються на витратних рахунках (в даному випадку - це субрахунок 949), а доходи від оренди – на субрахунку 713. Далі доходи і витрати списуються на рахунок 79 і формують загальний фінрезультат. Звісно, якщо витрати на утримання бази будуть більше, ніж доходи від надання її в оренду, це в цілому зменшить загальний фінрезультат підприємства.

Тільки в тому випадку, якщо підприємство коригує фінрезультат, воно повинно виконати вимоги ст. 138 ПКУ щодо податкової амортизації основних засобів, що використовуються на базі відпочинку. З огляду на те, що база відпочинку не використовується за призначенням для відпочинку працівників, а надається в оренду іншим особам з метою отримання доходу, ми вважаємо, що відповідні ОЗ, що використовуються на базі, будуть мати виробниче призначення та відповідно будуть амортизуватись згідно з ст. 138 ПКУ.

Окремий фінрезультат саме від операцій з базою відпочинку не визначається ані в бухобліку, ані з метою оподаткування. Також не існує правил особливого обліку для випадків, коли витрати від певної діяльності перевищують доходи від цієї ж діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.231 ПКУ, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. 

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. 

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо: 

• головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; 
• у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб. 

Цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 ПКУ, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених пп. 140.5 ПКУ, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 ПКУ.

У даному випадку, коли йдеться про утримання та надання в оренду бази відпочинку, ці операції не підпадають під дію норм ст. 39 ПКУ та п. 140.5 ПКУ. Поняття розумної економічної причини застосовується до контрольованих операцій з нерезидентами, а надання бази в оренду такою операцією не є.

Отже, ситуація, що описана у запитанні, не несе жодних негативних ризиків та повністю перебуває у законодавчому полі.