ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Як визначається обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва?

Чи потрібно постійному іноземному представництву визначати обсяг оподатковуваного прибутку за 2020 рік відповідно до принципу «витягнутої руки», якщо воно отримує доходи лише від резидентів та несе витрати також виключно на території України та не має госпоперацій з нерезидентами?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

В першу чергу зауважимо, що 31 грудня 2020 року в «Голосі України» №243(7500) було опубліковано Закон від 17.12.2020 р. №1117-IX, яким було відтерміновано застосування змін в оподаткуванні доходів нерезидентів та постійних представництв. Ним було встановлено, що доходи нерезидентів та постійних представництв у 2020 році оподатковуються за старими правилами, що діяли станом на 1 січня 2020 року (за невеликими винятками).

Також відтерміновано до 1 січня 2022 року застосування нових правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) та встановлено перехідний період 2022 – 2023 роки.

Зокрема, про це ми писали тут.

А тому визначення обсягу прибутку за 2020 рік може здійснюватись без дотримання принципу «витягнутої руки».

 

Визначення суми доходу за звітні періоди починаючи з 01.01.2021 року

Згідно з пп. 141.4.7 ПКУ, суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Також зазначено, що постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу "витягнутої руки". Таким чином обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень ст. 39 ПКУ.

Тобто оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.

При цьому податківці у ІПК від 01.07.2020 р. №2626/6/99-00-05-05-02-06/ІПК роз’яснювали, що з метою дотримання вимог пп. 141.4.7 ПКУ щодо визначення постійним представництвом обсягу оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки», воно має:

  • визначити об’єкт оподаткування податком на прибуток постійного представництва, розрахований на підставі фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності платника податків відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, із застосуванням коригувань, у визначених Кодексом випадках;
  • розрахувати обсяг прибутку, який би отримало незалежне підприємством, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, використовуючи положення ст. 39 ПКУ.

Крім того зазначається, що постійне представництво, яке здійснювало контрольовані операції, обґрунтування, що обсяг його оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, визначено відповідно до принципу «витягнутої руки» та розраховано відповідно до положень ст. 39 ПКУ, наводить у документації з трансфертного ціноутворення зі відповідний звітний рік.

Для постійних представництв, які протягом звітного року не здійснювали контрольовані операції, Кодексом прямо не визначено вимоги щодо форми, структури та змісту обґрунтування дотримання ними вимог пп. 141.4.7 ПКУ. Разом з цим, враховуючи що розрахунок обсягу оподатковуваного прибутку постійного представництва має проводитись відповідно до положень ст. 39 ПКУ, таке обґрунтування доцільно здійснювати з урахуванням вимог пп. 39.4.6 ПКУ.

Тобто, з норм ПКУ та роз’яснення податківців можна зробити висновок, що постійне представництво нерезидента з дати набрання чинності оновленої редакції відповідних норм – з 01.01.2021 р. має визначати обсяг оподатковуваного прибутку за правилом «витягнутої руки» не залежно від того, чи здійснює таке представництво контрольовані операції (тобто операції однією із сторін яких є нерезидент), чи ні.

Отже, визначення обсягу оподаткованого прибутку постійного представництва за новими правилами, тобто на загальних підставах відповідно до принципу «витягнутої руки», запроваджується з 1 січня 2021 року, а не з 23 травня 2020 року, як було передбачено раніше Законом України №466-IX від 16 січня 2020 року.

Тому при розрахунку доходу за 2020 рік дотримуватись принципу «витягнутої руки» не потрібно. А ось при подальшому визначенні обсягу доходу за 2021 рік необхідно дотримуватись принципу «витягнутої руки» з усіма контрагентами іноземного представництва незалежно від того чи резиденти вони, чи ні.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Неподання декларацій ФОП за 2014–2025 роки: алгоритм дій у 2026 році за ПКУ (аудіоверсія)
    ФОП на загальній системі оподаткування не подавав декларації про майновий стан і доходи за 2014–2025 роки. Як у 2026 році визначити обов’язок подання декларацій за ці періоди, подати пропущену звітність і врегулювати податкові зобов’язання? Які строки давності та штрафні санкції слід врахувати?
    29.10.2026144
  • Коли бухгалтер набуває статусу СПФМ та як уникнути обов'язків фінмоніторингу (аудіоверсія)
    Надаю послуги бухобліку як ФОП (КВЕД 69.20). Нещодавно отримав лист від Мінфіну з вимогою зареєструватися в Держфінмоніторингу як суб'єкт первинного фінансового моніторингу. Чи зобов'язаний я автоматично ставати на облік лише через наявність такого КВЕД, якщо фактично лише обробляю первинку клієнтів і формую звіти? Як сформулювати договір, щоб не потрапити під обов'язки фінмоніторингу?
    26.10.202695
  • Зменшення податкових збитків на 300 тис. грн у 2026 році за результатами перевірки ДПС — додаток РІ (аудіоверсія)
    Підприємство з 2023 року декларує збитки з податку на прибуток. За результатами перевірки ДПС у 2025 році за період 2021–2023 років донараховано дохід за 2023 рік у сумі 300 тис. грн за операціями, що підпадають під 30% коригування відповідно до правил ТЦУ. Підприємство погоджується з донарахуванням. Як відобразити його в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2026 року, якщо податок до сплати не виникає, а зменшується лише від’ємне значення? Чи застосовується рядок 3.1.7 додатка РІ?
    26.10.2026370
  • Дивіденди від платника єдиного податку у 2026 році: метод участі в капіталі (аудіоверсія)
    Інвестор - платник податку на прибуток, частка у дочірньому підприємстві — 100%. Дочірнє підприємство є платником єдиного податку IV групи. Інвестор ретроспективно переходить з обліку інвестиції за собівартістю на метод участі в капіталі. За методом участі дивіденди відображаються Дт 373 Кт 14 без визнання бухгалтерського доходу. Чи підлягають такі дивіденди оподаткуванню податком на прибуток та які податкові ризики зміни методу обліку?
    21.10.202647
  • Зіставна компанія у ТЦУ у 2026 році: пов’язаність через директора та ризики (аудіоверсія)
    Для цілей трансфертного ціноутворення у 2026 році оцінюється можливість використання для ТОВ 1 зіставної компанії – ТОВ 2. Види діяльності ТОВ 1 та ТОВ 2 збігаються, а директор ТОВ 1 одночасно пов’язаний із ТОВ 2. Чи впливає така пов’язаність на критерії незалежності та допустимість використання ТОВ 2 як зіставної компанії відповідно до ст. 39 ПКУ?
    20.10.202666