Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Операції з виплати та отримання дивідендів відображаються в бухобліку юросіб на єдиному податку так само, як і у підприємств на загальній системі оподаткування.
Визначення дивідендів наведено в п. 4 П(С)БО 15 та в пп. 14.1.49 ПКУ. Згідно з ним, дивіденди — платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, які засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Тобто, дивіденди виплачуються засовникам у зв'язку з розподілом чистого прибутку емітента, розрахованого за правилами бухобліку. Якщо за результатами звітного року отримано чистий прибуток (значення рядка 2350 Звіту про фінансові результати), засновники можуть прийняти рішення про розподіл прибутку.
Звітним періодом, за який виплачуються дивіденди, як правило, є рік, проте немає заборони виплачувати такі суми щокварталу. Отже, порядок виплати, період, обмеження щодо виплати дивідендів встановлюється статутом. До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів.
Платникам єдиного податку слід пам'ятати про заборону розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) у негрошовій формі (пп. 291.6 ПКУ).
Рішення про розподіл прибутку та виплату дивідендів повинно засвідчують протоколом де голова і учасники ТОВ на загальних зборах приймають рішення щодо розподілу чистого прибутку та виплату дивідендів. У протоколі слід зазначити суму прибутку, спрямовану на виплату дивідендів, відповідний період розподілу прибутку, розмір дивідендів та порядок і строки їх виплати.
Якщо рішенням засновників у протоколі не буде визначено строк виплати дивідендів, тоді, починає діяти норма ст. 530 ЦКУ, де застосовується строк у сім днів з дня пред'явлення учасником вимоги щодо виконання зобов'язання з виплати дивідендів. Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шести місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом ТОВ або рішенням загальних зборів учасників (ч. 4 ст. 26 Закону №2275).
Звертаємо увагу, якщо засновником є одна людина, протокол зборів не потрібен, проте необхідність рішення засновника залишається.
Порядок оподаткування дивідендів регламентовано пп. 170.5.2 ПКУ. Резидент, який нараховує дивіденди незалежно від свого податкового статусу, є податковим агентом під час нарахування дивідендів. Дивіденди остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування. А от ставка податку визначається податковим статусом емітента.
Отже, у разі виплати дивідендів платниками єдиного податку (пп. 167.5.4 ПКУ) на користь фізичної особи застосовується ставка ПДФО у розмірі 9%.
У формі №1ДФ виплата доходу у вигляді дивідендів відображається за ознакою доходу «109».
Сплата ПДФО до бюджету відбувається одночасно з виплатою дивідендів. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування ПДФО до бюджету. При цьому існують деякі нюанси:
- ПДФО сплачується до бюджету протягом трьох банківських днів, що настають за днем такого нарахування (виплати, надання), якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента;
- не пізніше 30-го числа місяця, що настає за місяцем нарахування, якщо оподатковуваний дохід нарахований, але не виплачений (не наданий) фізичній особі.
Щодо військового збору, то дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб – резидентів, включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку. Тому такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5%.
Пунктом 14 розділу ІІ Переліку №1170 передбачено, що доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями) не є базою для нарахування єдиного внеску. Тобто на суму дивідендів ЄСВ не нараховується.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
