• Посилання скопійовано

Утримання податку на репатріацію при виплаті процентів нерезидентам-позикодавцям

Чи слід із суми нарахованих відсотків на користь нерезидентів за отриманими від них позиками (кредитами) утримувати податок на репатріацію?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

При виплаті процентів нерезидентам — кредитодавцям чи позикодавцям (оскільки така виплата підпадає під поняття доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, див. ч. «а» п. 160.1 ПКУ), резидент-позичальник — платник податку на прибуток повинен утримати податок на репатріацію у розмірі


15% від суми доходів та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, що набрали чинності (п. 160.2 ПКУ). До сплати нерезидент отримує суму за мінусом утриманого податку.

Але пам'ятайте: якщо Україна має з державою нерезидента ратифікований ВРУ договір про уникнення подвійного оподаткування, застосовуються норми міжнародного договору. Чинний перелік країн, з якими Україна підписала угоди про усунення подвійного оподаткування та взаємний захист інвестицій, надано в листі ДПСУ від 12.01.2012 р. №811/7/12-1017.

У статті 103 ПКУ міститься порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування щодо звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України. Відповідно до п. 103.4 ПКУ, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента є подання нерезидентом особі, що виплачує доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Згідно з п. 103.5 ПКУ, така довідка «...видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України». Також особі, яка виплачує доходи нерезидентові, слід врахувати особливості, передбачені п. 103.6 ПКУ, згідно з яким:

  • у разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або органом ДПС під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов'язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів;
  • у разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.

Якщо нерезидент подав довідку з інформацією за попередній звітний період (рік), то резидент може застосовувати правила міжнародного договору щодо звільнення (зменшення) від оподаткування у звітному (податковому) році, але з обов'язковим отриманням довідки від такого нерезидента за поточний рік після закінчення такого звітного року (п. 103.8 ПКУ). Якщо ж нерезидент не подав довідку, доходи такого нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України, тобто з урахуванням ст. 160 ПКУ (п. 103.10 ПКУ).

У всіх випадках при виплаті доходу нерезиденту, незалежно від того, як відбувалося оподаткування доходів останнього (за законодавством України чи згідно з міжнародними угодами), особа, яка здійснює таку виплату, зобов'язана подавати до органу ДПС за своїм місцезнаходженням звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, що на сьогодні встановлені Мінфіном (див. п. 103.9 ПКУ). Такий звіт є складовою (невід'ємний додаток ПН) до декларації з прибутку, в якій заповнено рядок 17. У самому додатку ПН є дві таблиці, перша з яких як раз і має назву «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України». Додаток ПН подається на кожного нерезидента окремо, а в самій декларації з прибутку слід зазначити кількість поданих додатків ПН, а не просто поставити позначку «Х» біля відповідного додатка в полі «Наявність додатків». У разі виплати нерезиденту доходів у вигляді процентів у таблиці 1 додатка ПН слід заповнити рядок 1 (з відповідним заповненням колонки 3, де зазначити суму нарахованого доходу, колонки 5 у випадку оподаткування за міжнародним договором або колонки 6 при оподаткуванні виплати за українським законодавством) і, звичайно, врахувати цю виплату в підсумковому рядку 20.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Податок на прибуток-2026: коригування після скасування ПК з ПДВ (аудіоверсія)
    За наслідками позапланової виїзної перевірки з ПДВ винесено ППР, яким скасовано ПК по взаємовідносинам товариства з контрагентом. За результатами судового оскарження ППР визнано законним, а рішенням суду встановлений факт нереальності госпооперацій між ТОВ та його контрагентом, а також невідповідність первинних документів ст.9 Закону про бухоблік, внаслідок неможливості встановлення змісту госпоперації. Яка необхідність коригування показників декларації з податку на прибуток підприємств за таких обставин?
    28.07.202634
  • Виплата дивідендів ТОВ на єдиному податку у 2026 році: вимоги банку до документів та призначення платежу (аудіоверсія)
    ТОВ на спрощеній системі (єдиний податок) з одним засновником планує вперше виплатити дивіденди 03.07.2026 р. (рішення та інші документи від 30.06.2026 р.). Чи може банк вимагати рішення, наказ, фінзвіт? Яке призначення платежу вказувати в платіжному дорученні? Чи рекомендовано перераховувати на універсальну картку ПриватБанку? Які додаткові застереження?
    27.07.2026221
  • Архівація бухгалтерських документів у 2026 році: строки та алгоритм дій (аудіоверсія)
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, подає декларацію з податку на прибуток поквартально та щороку складає документацію з трансфертного ціноутворення (починаючи зі звітного 2015 року). Підприємство планує архівацію та утилізацію бухгалтерських документів. За який період дозволено утилізувати документи з урахуванням пп. 102 ПКУ та до яких документів застосовується строк давності 1095 днів?
    27.07.202669
  • Порядок і строки подання декларації з податку на прибуток резидентами Дія Сіті
    Який порядок та терміни подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств платником податку – резидентом Дефенс Сіті, прибуток якого звільняється / не звільняється від оподаткування, та який до набуття такого статусу застосовував квартальний або річний базовий звітний період?
    22.07.202618
  • Сплата частини чистого прибутку, дивідендів та авансових внесків державними підприємствами
    За якими кодами бюджетної класифікації сплачуються частина чистого прибутку, дивіденди та авансові внески з податку на прибуток СГ, у яких в статутному капіталі є частка державної власності та яким чином можна отримати інформацію про реквізити бюджетних рахунків для сплати таких платежів?
    20.07.202619