• Посилання скопійовано

Утримання податку на репатріацію при виплаті процентів нерезидентам-позикодавцям

Чи слід із суми нарахованих відсотків на користь нерезидентів за отриманими від них позиками (кредитами) утримувати податок на репатріацію?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

При виплаті процентів нерезидентам — кредитодавцям чи позикодавцям (оскільки така виплата підпадає під поняття доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, див. ч. «а» п. 160.1 ПКУ), резидент-позичальник — платник податку на прибуток повинен утримати податок на репатріацію у розмірі


15% від суми доходів та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, що набрали чинності (п. 160.2 ПКУ). До сплати нерезидент отримує суму за мінусом утриманого податку.

Але пам'ятайте: якщо Україна має з державою нерезидента ратифікований ВРУ договір про уникнення подвійного оподаткування, застосовуються норми міжнародного договору. Чинний перелік країн, з якими Україна підписала угоди про усунення подвійного оподаткування та взаємний захист інвестицій, надано в листі ДПСУ від 12.01.2012 р. №811/7/12-1017.

У статті 103 ПКУ міститься порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування щодо звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України. Відповідно до п. 103.4 ПКУ, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента є подання нерезидентом особі, що виплачує доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Згідно з п. 103.5 ПКУ, така довідка «...видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України». Також особі, яка виплачує доходи нерезидентові, слід врахувати особливості, передбачені п. 103.6 ПКУ, згідно з яким:

  • у разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або органом ДПС під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов'язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів;
  • у разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.

Якщо нерезидент подав довідку з інформацією за попередній звітний період (рік), то резидент може застосовувати правила міжнародного договору щодо звільнення (зменшення) від оподаткування у звітному (податковому) році, але з обов'язковим отриманням довідки від такого нерезидента за поточний рік після закінчення такого звітного року (п. 103.8 ПКУ). Якщо ж нерезидент не подав довідку, доходи такого нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України, тобто з урахуванням ст. 160 ПКУ (п. 103.10 ПКУ).

У всіх випадках при виплаті доходу нерезиденту, незалежно від того, як відбувалося оподаткування доходів останнього (за законодавством України чи згідно з міжнародними угодами), особа, яка здійснює таку виплату, зобов'язана подавати до органу ДПС за своїм місцезнаходженням звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, що на сьогодні встановлені Мінфіном (див. п. 103.9 ПКУ). Такий звіт є складовою (невід'ємний додаток ПН) до декларації з прибутку, в якій заповнено рядок 17. У самому додатку ПН є дві таблиці, перша з яких як раз і має назву «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України». Додаток ПН подається на кожного нерезидента окремо, а в самій декларації з прибутку слід зазначити кількість поданих додатків ПН, а не просто поставити позначку «Х» біля відповідного додатка в полі «Наявність додатків». У разі виплати нерезиденту доходів у вигляді процентів у таблиці 1 додатка ПН слід заповнити рядок 1 (з відповідним заповненням колонки 3, де зазначити суму нарахованого доходу, колонки 5 у випадку оподаткування за міжнародним договором або колонки 6 при оподаткуванні виплати за українським законодавством) і, звичайно, врахувати цю виплату в підсумковому рядку 20.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Курсові різниці при міжбанківських переказах валюти у резидентів Дія Сіті (аудіоверсія)
    Чи виникають курсові різниці при перерахуванні іноземної валюти між власними рахунками ТОВ - резидента Дія Сіті, який є платником податку на прибуток на особливих умовах (податку на виведений капітал, якщо зарахування коштів в іншому банку відбувається в один день або з розбіжністю у 2–3 дні? Чи включаються такі курсові різниці до об'єкта оподаткування або доходу резидента Дія Сіті?
    11.06.202618
  • Оподаткування гранту на обладнання: податок на прибуток та ПДВ (аудіоверсія)
    Наше підприємство (платник податку на прибуток на загальних підставах та ПДВ) отримало від міжнародного благодійного фонду цільовий грант на придбання виробничого обладнання. Чи виникають у нас податкові різниці з податку на прибуток? Чи оподатковується ПДВ саме надходження цих грошей на рахунок та чи маємо ми право на податковий кредит під час купівлі обладнання за рахунок цього гранту?
    09.06.202631
  • МПЗ у 2025 році для платника ЄП 4 групи: чи зменшують його ПДФО і ВЗ з дивідендів? (аудіоверсія)
    Юрособа — платник єдиного податку 4-ї групи у 2024 році виплатила учаснику-фізичній особі дивіденди за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років та сплатила з них ПДФО і військовий збір. Чи можна ці суми врахувати для зменшення мінімального податкового зобов’язання за 2024 рік у декларації платника єдиного податку 4-ї групи на 2025 рік, і чи залежить це від трудових відносин з отримувачем дивідендів?
    08.06.202624
  • Податок на прибуток більший за ПДВ у 2026 році: аналіз причин і підготовка відповіді ДПС (аудіоверсія)
    Підприємство отримало запит ГУ ДПС щодо причин перевищення у 2025 році сум податку на прибуток над сумами ПДВ. У І кварталі 2025 року реалізовано техніку, за яку передоплату отримано у IV кварталі 2024 року, тому ПДВ виникло за першою подією раніше, ніж дохід. Підприємство також імпортує сільськогосподарську техніку та запчастини. На які аспекти фінансово-господарського аналізу слід додатково зважати при підготовці відповіді?
    05.06.202653
  • Дивіденди учасникам ТОВ у 2026 році: строки виплати, податки та обмеження (аудіоверсія)
    Учасники ТОВ - фізичні особи прийняли рішення про виплату дивідендів. Необхідно визначити, чи існують обмеження щодо суми та строків їх виплати, який порядок нарахування і сплати ПДФО та військового збору, а також чи можна нарахувати дивіденди зараз, а виплачувати їх частинами протягом 5 років. Окремо потребує уточнення момент сплати податків у такій ситуації
    05.06.2026859