Як оприбуткувати різницю, якщо в ТТН у графі маса розвантаження більше, ніж навантаження?

Запитання: ТОВ – платник податку на прибуток на загальних підставах та платник ПДВ придбало у підприємства-постачальника 20 т пшениці. Зважування при навантаженні та розвантаженні відбулось на тих самих вагах, тому різниці у кількості не було. ТОВ реалізувало пшеницю 20 т іншому підприємству, при навантажені якої в ТТН вказана вага 20 т, а при розвантаженні у пункті доставки 20,07 т. Як ведеться бухгалтерський та податковий облік? Якими первинними документами відображається? Як оприбуткувати різницю? Якими бухгалтерськими проводками відображається в бухгалтерському обліку? Які податкові наслідки з ПДВ та прибутку?

Відповідь: Відповідно до п. 6.6 Правил №363 масу насипних і навалочних вантажів, а також харчових наливних вантажів, які перевозяться в автомобілях-цистернах, визначають, головним чином, автомобільними вагами.

Здача вантажів вантажоодержувачу у пункті призначення по масі і кількості місць провадиться у порядку і способом, за якими вантажі були прийняті від вантажовідправника, зокрема, зважуванням на вагах (п. 13.2 Правил №363).

В п. 13.5 Правил №363 зазначено, що при визначенні кількості вантажу за допомогою зважування перевізник не несе матеріальної відповідальності у випадках розходження між масою вантажу, що зазначена у товарно-транспортних документах, і фактичною масою вантажу, якщо різниця маси не перевищує:

- відповідних нормативів природних втрат маси вантажу, визначених відповідно до чинного законодавства;

- технічних норм точності вагів.

Нормами п. 3.7 Методичних рекомендацій №2 передбачено, якщо при оприбуткуванні запасів виявлено невідповідність якості та кількості запасів даним супроводжувальних документів, то складається акт про приймання матеріалів (ф. М-7) за участю матеріально відповідальної особи та представника відправника (постачальника) або представника незацікавленої організації.

Акт (ф. М-7) у 2-х примірниках складається приймальною комісією з обов'язковою участю матеріально відповідальної особи та представника відправника (постачальника) або представника незацікавленої організації.

Акт затверджується керівником підприємства (організації) чи особою, яка на те уповноважена.

Після приймання цінностей акти (ф. М-7) з додаванням документів (ТТН) передаються: один до бухгалтерії підприємства для обліку переміщення (руху) матеріальних цінностей, а другий відділу постачання або юридичному відділу для направлення листа-претензії постачальнику.

Необхідні додаткові дані, які не відокремлені у формі окремими рядками, записуються у розділі «Інші дані».

Надлишок запасів, як безоплатно одержані, також оформлюються актом про приймання матеріалів (ф. М-7) (п. 3.5. Методичних рекомендацій №2).

Відповідно до п. 12 П(С)БО 9 та п. 2.10 Методичних рекомендацій №2 первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням фактично понесених витрат, які передбачені п. 9 ПСБО 9 та пп. 2.2 Методичних рекомендацій №2.

Відповідно до п. 44.2 ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Для підприємства, яке реалізувало пшеницю, виявлений отримувачем надлишок не вважається безоплатно наданим. Тому не призводить до зміни показників в бухгалтерському обліку та податкового зобов'язання з ПДВ.