Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до абз. 1-2 пп. 50.1 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
У пп. 102.1 ПКУ зазначено, що контролюючий орган (крім випадків, визначених пп. 102.2 ПКУ) має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.
Отже, на час подання річної податкової декларації з податку на прибуток, строк давності, визначений ст. 102 ПКУ, спливе.
Тому для виправлення помилки, що зазначена у запитанні, необхідно подати лише уточнюючий розрахунок.
Норми пп. «а» пп. 50.1 ПКУ зобов'язують платника податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів:
- надіслати уточнюючий розрахунок;
- сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Відповідно до пп. 120.2 ПКУ невиконання платником податків вимог, передбачених абз. 3-5 пп. 50.1 ПКУ, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5% від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).
При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені гл. 11 ПКУ, не застосовуються.
Крім того, нормами пп. 127.1 ПКУ передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у т. ч. податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
ДФС у відповіді («ЗІР», категорія 102.25) на запитання: «Чи нараховується контролюючим органом штраф відповідно до ст. 127 ПКУ та пеня, якщо платник податку під час виплати доходу нерезиденту не утримав податок на доходи нерезидента та не сплатив його до бюджету, не відобразив виплату доходу нерезиденту в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, однак до подання уточнюючої декларації сплатив податок з таких доходів та штраф у розмірі 3%?», повідомляє таке: відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема, в пп. 141.4 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (пп. 137.3 ПКУ).
Отже, до платника, який виявив факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, самостійно донарахував суму податкових зобов'язань з дотриманням вимог пп. 50.1 ПКУ та сплатив суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання уточнюючого розрахунку, не застосовуються штрафи, передбачені пп. 127.1 ПКУ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
