Згідно з пп. 140.1.6 ст. 140 ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування враховуються будь-які витрати на страхування, зокрема: об’єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, фінансових, кредитних та інших ризиків платника податків, пов’язаних із веденням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладання такого страхового договору.
Лізинговою (орендною) операцією відповідно до ст. 14 ПКУ є господарська операція, що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.
Оперативний лізинг (оренда) — господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом.
Таким чином, витрати орендаря на страхування орендованого у фізособи, яка не є підприємцем, транспортного засобу належить до витрат цього платника податку, за умови що це передбачено договором та суми на страхування не перевищують звичайних цін страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладання такого страхового договору.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити