Прощення поворотної фіндопомоги фізособі: які податкові наслідки?

Податок на прибуток

За приписами пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток, визначений шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), відображений у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, відкоригований на податкові різниці.

У бухобліку підприємства надана позика, як правило, відображається у складі іншої дебіторської заборгованості (за дебетом субрахунку 377).

У разі спливу строку давності за позикою або прощення заборгованості позикодавцем, сума дебіторської заборгованості списується до інших витрат проведенням: Дт 944 Кт 377.

Якщо на підприємстві було створено резерв сумнівних боргів, то інші витрати визнавалися при його створенні проведенням: Дт 944 Кт 38. Відповідно, списання позики за рахунок такого резерву відобразиться проведенням: Дт 38 Кт 377. Сума боргу, яка перевищуватиме суму створеного резерву, потрапить до інших витрат у періоді її списання: Дт 944 Кт 377.

Оскільки підприємство має обсяг доходу більше 20 млн грн, то при списанні такої заборгованості фінрезультат необхідно:

1. Збільшити (пп. 139.2.1 ПКУ):

• на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до П(С)БО або МСФЗ;
• на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.

2. Зменшити (пп. 139.2.2 ПКУ):

• на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився цей результат відповідно до П(С)БО або МСФЗ;
• на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.

За п. 14.1.11 ПКУ безнадійною заборгованістю є заборгованість, що відповідає одній з ознак, які перелічені у пп. «а» - «з» п. 14.1.11 ПКУ.

Таким чином, оскільки строк позовної давності за такою заборгованістю ще не минув і вона анулюється за власним рішенням підприємства, то на суму такої заборгованості необхідно збільшити фінрезультат до оподаткування без відповідного зменшення, оскільки така заборгованість не відповідає ознакам, зазначеним у пп. 14.1.11 ПКУ.

Тобто підприємство відносить до витрат суму списаної дебіторської заборгованості, однак водночас збільшує фінрезультат з метою оподаткування на таку ж суму.

ПДФО та військовий збір

Згідно з пп. «д» п. 164.2.17 ПКУ до оподатковуваного доходу фізособи включається дохід, отриманий у вигляді додаткового блага, зокрема, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі, якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

При цьому, кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом:

• або направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення;
• або укладення відповідного договору;
• або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу.

Підприємство в такому випадку повинно включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощенно (з ознакою доходу "127").

При цьому, боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Проте у разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Отже, порядок утримання ПДФО буде залежати від того, чи повідомило підприємство боржника (обов’язково у зазначений вище спосіб), чи ні. Якщо особу не було повідомлено, то сума податку утримується з інших його джерел доходу, які йому виплачує підприємство (зокрема, із зарплати).

Коефіцієнт

Відповідно до п. 164.5 ПКУ коефіцієнт застосовується у разі виплати доходу у негрошовій формі. Оскільки ПФД було надано в грошовій формі, то такий коефіцієнт для обрахунку бази оподаткування не застосовується.

ЄСВ

Об’єктом оподаткування ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та суму винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Відповідно сума прощеної ПФД не підлягає оподаткуванню ЄСВ.