Як вплине внесок до статутного капіталу основними засобами на оподаткування?

Порядок збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів визначено в ст. 18 Закону про ТОВ, відповідно до ч. 1 якої учасники товариства можуть збільшити його СК за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються:

• загальна сума збільшення СК;
• коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у СК;
• запланований розмір СК.

У разі внесення додаткових вкладів у негрошовій формі рішенням загальних зборів учасників також визначаються учасники товариства, які вносять майно, та його грошова оцінка (ч. 4 ст. 18 Закону про ТОВ).

При цьому нормами ч. 3 ст. 13 Закону про ТОВ передбачено, що вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

З учасником товариства може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник зобов'язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство – збільшити розмір його частки у СК чи прийняти до товариства з відповідною часткою у СК (ч. 8 ст. 18 Закону про ТОВ).

На виконання вимог, зазначених у ч. 9 ст. 18 Закону про ТОВ, загальні збори учасників товариства протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого ч. 5-7 цієї статті, приймають рішення про:

• затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства;
• затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів;
• затвердження збільшеного розміру СК.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ПКУ).

Відповідно до абз. 2 п. 10 П(С)БО 7 та п. 13 Методичних рекомендацій №561 первісною вартістю основних засобів, що внесені до СК підприємства, визнається погоджена учасниками підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7 (п. 11 Методичних рекомендацій №561).

Погоджена учасниками вартість основних засобів відображається за дебетом рахунку обліку заборгованості учасників підприємства за внесками до СК в кореспонденції з рахунком обліку СК (Дт 46 Кт 40).

Одержання об'єктів основних засобів відображається за дебетом рахунку обліку основних засобів і погашенням (зменшенням) заборгованості учасників (Дт 10 Кт 46).

Витрати на доставку, установку, монтаж та інші витрати на забезпечення введення в експлуатацію таких основних засобів включаються до їх первісної вартості з відображенням в обліку капітальних інвестицій (Дт 10 Кт 151).

Згідно з пп. 138.3.1 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до НП(С)БО або МСФЗ з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138, пп. 138.3.2-138.3.4 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО, крім «виробничого» методу.

Разом з цим, у пп. 138.3.3 ПКУ визначені групи основних засобів та інших необоротних активів, мінімально допустимі строки їх амортизації, а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку.

Оскільки учасниками товариства є фізособи (громадяни України), які не є платниками ПДВ, то вони не мають права на складання податкових накладних. За таких обставин товариство не має права на податковий кредит з ПДВ.