Як скласти податкову накладну при продажу та погашенні подарункових сертифікатів?

Податківці у листі від 21.10.2016 р. №22779/6/99-99-15-03-02-15 зазначають, що сума реалізації подарункового сертифіката у роздрібній торгівлі включається до податкової накладної, складеної за щоденним підсумком операцій, на дату такої реалізації ("перша подія"). Оскільки саме такий тип податкових накладних, як правило, складається магазинами роздрібної торгівлі. 

На дату фактичного отримання продукції з оплатою таким подарунковим сертифікатом ("друга подія") вартість такої продукції не включається до податкової накладної, що буде складена за щоденним підсумком операцій на цю дату (але лише у разі, якщо вартість такої продукції дорівнює вартості подарункового сертифікату).

Якщо вартість продукції, що оплачується подарунковим сертифікатом:

• перевищує вартість подарункового сертифіката - різниця між вартістю продукції та вартістю сертифіката, яка оплачується покупцем додатково, відображається у податковій накладній, яка складається за щоденним підсумком операцій, на дату фактичного отримання продукції з використанням подарункового сертифіката.
• менше вартості подарункового сертифіката - різниця між вартістю продукції та подарункового сертифіката покупцю не повертається. Тому вважається, що продукцію продано за вартістю, що дорівнює вартості подарункового сертифіката. При цьому податкові зобов’язання, сформовані на дату реалізації подарункового сертифіката ("перша подія"), не коригуються.

Але у цьому листі податківці не відповідають на питання, яку номенклатуру зазначати в податкових накладних.

На думку автора, при продажу подарункового сертифіката за готівку із застосуванням РРО слід зазначати у податковій накладній (яка складається за щоденними підсумками операцій на дату продажу сертифіката) довільну номенклатуру товару з того асортименту, на  який продається сертифікат. Зазначати у такій ПН номенклатуру на кшталт «подарунковий сертифікат» буде неправильно, адже по своїй суті купівля сертифікату – це передплата за невизначений асортимент товару, а не купівля власне картки, на якій надруковано сертифікат.

Якщо покупець – пред'явник сертифіката - отоварить сертифікат на суму, що перевищує його номінал, та самостійно доплатить різницю, то така різниця включається до податкової накладної за той день, коли було отоварено сертифікат. Номенклатура товару, який був оплачений пред'явником сертифіката за рахунок такої різниці, обирається з фактично придбаного таким пред'явником асортименту товару, на розсуд продавця. 

Якщо ж покупець придбає товари на суму, що менша за суму сертифіката, то в цьому разі слід вважати, що вартість проданих товарів дорівнюватиме номіналу сертифіката. Іншими словами, покупець погоджується з тим, що товар він придбає за вартістю номінала сертифіката. Такі товари не включаються до податкової накладної за підсумками того дня, коли було отоварено такий сертифікат. Податкова накладна, складена за підсумками дня, коли було продано сертифікат, не коригується. Такий підхід викладено у листі ДФС від 21.10.2016 р. №22779/6/99-99-15-03-02-15. На думку автора, це буде досить безпечний підхід, за якого у платника ПДВ не буле ризиків донарахування ПДВ під час перевірки. 

Щодо того, чи коригувати номенклатуру товарів, яка була зазначена у податковій накладній на дату придбання сертифіката та яка відрізняється від номенклатури, фактично отриманої покупцем, можна сказати таке. 

Найбезпечнішим варіантом буде, звісно, коригування номенклатури шляхом складання РК до податкової накладної. Але за певних умов таке складання  РК може виявитися дуже трудомістким  через велику номенклатуру товару та велику кількість проданих сертифікатів. З цього приводу можна звернути увагу на поради податківців щодо заповнення податкових накладних за щоденними підсумками операцій. Зокрема, при складанні податкової накладної за щоденним підсумком операцій реквізит «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» (графа 3.1) підлягає обов’язковому заповненню. При цьому, оскільки касові чеки містять інформацію про асортимент товарів, реалізованих покупцям, платник ПДВ  має можливість згрупувати в такій податковій накладній товари за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Крім цього, код УКТ ЗЕД можна «скоротити» до 4 знаків (пп. «і» пп. 201.1 ПКУ), і таким чином, суттєво звузити асортимент номенклатури для цілей складання податкової накладної. Якщо покупець фактично придбає товар з тієї ж товарної групи, що була зазначена у податковій накладній на дату продажу сертифікату, коригувати номенклатуру у такій накладній не потрібно.

Якщо певна кількість сертифікатів так і не буде отоварена, то підстав для зменшення  податкових зобов'язань немає.  Адже відповідно до п. 192.2 ПКУ, зменшення суми податкових зобов'язань платника ПДВ - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками ПДВ на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

У даному випадку повернення сертифіката продавцю не відбувається, тож підстав для зменшення податкових зобов'язань немає.