Часткове повернення товару: яку причину зазначити в розрахунку коригування до ПН?

За нормою п. 192.1 ПКУ, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника і покупця підлягають відповідному коригуванню, якщо здійснюється будь-яка зміна суми компенсації товарів/послуг, у разі якщо:

1) після постачання товарів/послуг здійснюється перегляд цін;

2) здійснюється повернення товарів особі, яка їх надала¹;

3) повертається постачальником сума попередньої оплати товарів/послуг.

Це підстави, за якими виникає право для перерахунку ПДВ. За аналогією до визначення дати виникнення податкових зобов'язань продавця визначається і дата коригування (винятком є випадок, якщо покупець товару — неплатник ПДВ, див. абз. 2 п. 192.2 ПКУ). Тобто правило першої події діє й у випадку визначення дати виписки РК, якщо покупець є платником ПДВ.

За умовами запитання (якщо припустити, що сторони були і є платниками ПДВ) після постачання товарів відбувається повернення таких товарів особі, яка їх надала, а вже потім продавець повернув кошти.

За нормами п. 192.1 ПКУ здійснюється перерахунок — коригування ПЗ продавця та ПК покупця. А підставою для такого перерахунку є повернення товарів особі, яка їх надала. Отже, продавець на таку дату зобов'язаний виписати Розрахунок коригування (додаток 2 до податкової накладної), оригінал якого надається покупцю, копія залишається у продавця. Пам'ятайте: якщо Розрахунок коригування складається до податкової накладної, яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), такий Розрахунок надається покупцеві тільки після його реєстрації у ЄРПН (реєстрації в ЄРПН підлягають ПН, складені при здійсненні операцій з постачання імпортних та підакцизних товарів, або коли сума ПДВ становить понад 10 тис. грн).

Розрахунки коригування підлягають відображенню у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) та декларації з ПДВ (з обов'язковим поданням додатка Д1).

Номер Розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера у Реєстрі. Наприклад, порядковий номер запису в Реєстрі становить 35 (графа 1 розділу I), відповідно Розрахунок коригування матиме номер 35. Пам'ятайте: реквізити заголовної частини Розрахунку коригування (шапка Розрахунку) вирівнюються по правій межі поля. У графі 2 «Причина коригування» продавець зазначає: «повернення товару».

Можливі випадки, коли постачання товарів, а згодом повернення, здійснюються в одному звітному періоді. Тоді на дату виникнення ПЗ виписується податкова накладна, на дату здійснення коригування — Розрахунок коригування.

Може статися й так, що Розрахунок постачальником виписано в одному звітному періоді, а покупець отримує документ вже у наступному. Постає запитання: в якому періоді коригувати суми ПДВ — за датою складання Розрахунку до податкової накладної чи за датою його отримання покупцем? ПКУ не містить вимоги, яка б зобов'язувала постачальника чекати повернення Розрахунку.

Але податківці у своїх усних консультаціях зазначають, що перерахунок ПДВ сторони повинні проводити в одному періоді на підставі п. 192.3 ПКУ. Це пояснюється тим, що в Розрахунку зазначаються дата, підпис і прізвище особи, яка склала такий розрахунок коригування, а також дата отримання Розрахунку та підпис покупця. Відповідно на дату підписання такого Розрахунку покупцем він підлягає одночасному відображенню в Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних та податкових деклараціях з ПДВ постачальника та отримувача. Про це свідчать показники Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, де у графі 4 розділу I продавця та у графі 5 розділу II покупця зазначається вид документа позначенням «РК». У разі здійснення записів у Реєстрі на підставі Розрахунку записи робляться з відповідним знаком (+ чи -) у графах 7 — 12 продавця та 8 — 16 покупця.