ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Які податкові наслідки експорту послуг «Дизайн» платником єдиного податку та ПДВ?

Приватне підприємство на єдиному податку з ПДВ планує провести експорт послуг «Дизайн» (малюнок). Чи можливо це для підприємства? Що для цього потрібно?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Види діяльності, що унеможливлюють перебування суб'єктів господарювання (юросіб та фізосіб – підприємців) на спрощеній системі оподаткування, наведені у п. 291.5 ПКУ. Діяльність з постачання послуг дизайну нерезидентам серед них відсутня (тобто вона є можливою для платників єдиного податку).

Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, згідно зі ст. 186 ПКУ.

Поняття «експорт послуг» у чинній редакції ПКУ відсутнє, замість нього є визначення місця надання послуг – п. 186.2 та п. 186.3 ПКУ.

У разі постачання послуг з дизайну необхідно визначитися з передачею нерезиденту майнових прав на дизайн (малюнок). Оскільки об'єктами права інтелектуальної власності є, зокрема, твори живопису, архітектури, скульптури та графіки, а також фотографічні твори (ст. 420 та 433 ЦКУ).

У пп. 14.1.185 ПКУ постачання послуг визначено як будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав щодо таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

При цьому пп. 14.1.225 ПКУ передбачено, що роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані, зокрема, за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання.

Місцем надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у т. ч. за ліцензійними договорами вважається місце, у якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання (пп. «а» п. 186.3 ПКУ).

ДФС в ІПК від 07.06.2017 р. №523/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомляє: у разі, якщо резидент - платник ПДВ (постачальник послуг) надає нерезиденту (отримувачу послуг) майнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, то така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ. Оскільки місцем постачання вказаних послуг вважається місце, у якому зареєстрований нерезидент, тобто за межами митної території України.

Згідно з пп. 196.1.6 ПКУ не є об'єктом оподаткування операції, зокрема з виплат роялті у грошовій формі. У разі, якщо умовами цивільно-правового договору, укладеного між постачальником та покупцем, передбачено надання останньому права на використання об'єкта права інтелектуальної власності без можливості його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, то отримання постачальником платежу від покупця як винагороди за надання такого права на використання для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті. Така операція відповідно не є об’єктом оподаткування ПДВ (лист ДФС від 12.09.2016 р. №19603/6/99-99-15-03-02-15).

Незважаючи на відсутність об’єкту оподаткування ПДВ, обсяги постачання таких послуг вказуються у рядку 5 декларації з ПДВ з деталізацією у таблиці 1 додатку Д6 до декларації.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ із переплати за послуги у 2026 році: ризики та оформлення ПН і РК (аудіоверсія)
    Контрагент за договором про надання послуг сплатив більше, ніж зазначено в акті наданих послуг. Переплату повернули наступного банківського дня з призначенням платежу «Повернення помилкового платежу». Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму перевищення, складати й реєструвати податкову накладну та розрахунок коригування після повернення коштів, якщо обидві операції відбулися протягом двох днів?
    30.10.2026352
  • Прощення 50% боргу у 2026 році: ризики з податку на прибуток і ПДВ (аудіоверсія)
    Підприємство - платник податку на прибуток і ПДВ - відвантажило продукцію покупцю. Через бойові дії склад покупця з товаром було знищено. Сторони уклали угоду про прощення 50% боргу за цю партію відповідно до ст. 605 ЦКУ. Які наслідки з податку на прибуток і ПДВ виникають у постачальника? Чи має він право зменшити раніше нараховані податкові зобов’язання з ПДВ шляхом складання РК?
    30.10.2026331
  • Відображення ПДВ 0% у чеках ПРРО неплатників ПДВ у 2026 році: вимоги наказу Мінфіну №13 (аудіоверсія)
    ФОП на загальній системі здійснює роздрібну торгівлю алкоголем, інший ФОП є платником єдиного податку. Обидва не зареєстровані платниками ПДВ. Після встановлення програмного РРО у фіскальних чеках відображається «ПДВ А — 0,00%», а в денному Z-звіті весь оборот відноситься до цієї ставки. Чи є таке відображення помилкою та як правильно зазначати інформацію про ПДВ у чеках і Z-звітах ПРРО?
    30.10.2026102
  • Податкові накладні для резидентів Дія Сіті: чи є особливості складання (аудіоверсія)
    ТОВ — платник ПДВ на загальній системі оподаткування постачає товари та надає послуги резиденту Дія Сіті — платнику податку на прибуток на особливих умовах. Чи передбачено особливості складання податкових накладних на такого покупця?
    30.10.202631
  • Чиста вартість брухту та база ПДВ: оцінка комісією за МСБО 2 та ст. 188 ПКУ (аудіоверсія)
    Підприємство оприбутковує металобрухт за висновком незалежного оцінювача, вартість якого суттєво перевищує фактичну ціну подальшого продажу заготівельнику, що створює збитки в обліку та породжує ризики донарахування ПДВ щодо дорогоцінних металів за ст. 188 ПКУ. Чи обов’язково залучати незалежного оцінювача, чи дозволено визначати чисту вартість реалізації власною комісією на підставі комерційної пропозиції заготівельника за МСБО 2 після сортування металу, та як оформити документи?
    29.10.202663