• Посилання скопійовано

Неправильний код УКТ ЗЕД у податковій накладній: чи є право на податковий кредит?

У грудні 2017 р. підприємство придбало та продало товар. ПН та три РК постачальник склав з помилкою у коді УКТ ЗЕД. Четвертий РК з правильним кодом був відхилений та незареєстрований. Чи має право підприємство на податковий кредит за такою ПН у грудні? Чи повинно підприємство за грудень декларувати ПДВ-зобов’язання за операцією з продажу таких товарів?

Помилки у реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. 

Однак, податкова накладна, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію, а тому не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту. На цьому наголошують податківці у листі  від 22.02.2017 р. №3653/6/99-99-15-03-02-15. Тому підприємство має дочекатись доки продавець зареєструє в ЄРПН розрахунок коригування з правильним кодом УКТ ЗЕД і лише тоді матиме право на податковий кредит за такою ПН. 

Відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
  • дата відвантаження товарів.

Тому у грудні 2017 р. при реалізації вказаних товарів на дату виникнення податкових зобов’язань підприємство зобов’язане скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ПКУ). Також підприємство зобов’язане задекларувати податкові зобов’язання за такою ПН у декларації з ПДВ за грудень 2017 року. Помилки у вхідних ПН та РК не є підставою для ненарахування податкових зобов’язань з продажу товару.

Також звертаємо увагу, що у покупця є право на подання заяви із скаргою на такого продавця, який склав ПН та РК з помилками. Таке право зберігається за покупцем протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної чи РК. До заяви додаються копії розрахункових документів, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв’язку з придбанням таких товарів, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених пп. 78.1.9 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ за такою операцією. Цим правом покупець може скористатися, якщо продавець не буде вживати заходів для виправлення помилки та реєстрації правильного РК.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Тетяна Бурмага

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20248
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024493
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252